Але зрозуміло одне: вагомості рішенням цього органу такий стан справ однозначно не додає, швидше – навпаки. Тож необережними висловлюваннями Данілов дещо «підмочив» репутацію РНБО. І не лише його – а й президента України Володимира Зеленського, який усе це підписує.
Це все Аваков
Громадськість вимагала пояснень, тим паче, що в цьому списку 108-ми опинилися доволі одіозні особи, які раптом – наче за помахом «чарівної палички» – випали зі списку злочинців. Зокрема, такий собі «Льора Сумський», на якому, як кажуть, клейма нема де ставити.
У відповідь на запит Deutsche Welle радник Офісу президента України Михайло Подоляк закликав «відмовитися від спекулятивних оцінок тих чи інших санкційних рішень». За його словами, під час підготовки матеріалів порушення допустили працівники міністерства внутрішніх справ, коли його очолював Арсен Аваков.
«Зараз у повному обсязі встановлюються конкретні обставини того, як допускали порушення і чи були вони умисними. Ця перевірка ще не завершилася», – сказав Подоляк.
На інші запитання щодо обставин підготовки й ухвалення рішень, виправлення помилок та можливих наслідків ситуації він не відповів. Лише наголосив, що наразі апарат РНБО проводить перевірку і згодом має поінформувати про її результати.
Заради піару влади
До речі, за таких обставин, вважає політичний оглядач Юрій Васильченко, постраждав імідж президента, якому на підпис фактично підсунули сирий документ.
«Найважливіше в цій історії, що вона виявила проблему, на яку вже неодноразово звертали увагу: позасудові рішення про санкції дуже небезпечні, незалежно від того, стосуються вони наших громадян, чи іноземців», – наголосив експерт.
За його словами, одна справа, коли санкції застосовують до осіб, причетних до російської агресії проти України, до тих, хто створює загрози національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності, сприяє терористичній діяльності. Зовсім інша, коли йдеться про контрабандистів, кримінальних авторитетів чи бізнесменів, яких підозрюють у веденні сумнівної підприємницької діяльності. Стосовно них мають бути вироки суду, а не підміна їх рішеннями РНБО.
«Те, що сталося зі списками злодіїв у законі, – закономірний результат політики нинішньої влади, коли когось, найчастіше заради піару, ще й склавши документ абияк, вибірково оголошують у чомусь винним», – зазначив Юрій Васильченко.
Додала ажіотажу ще й депутатка з «Голосу» Олександра Устінова. Вона заявила, що окремих персонажів зі списків під час їхнього формування начебто виключили за гроші, а інших внесли навмисно.
Казус «приниженого Льори»
А серед цих 108-ми «виправданих» є зовсім різні люди. Наприклад, найрезонасніший персонаж – добре відомий у кримінальних колах «Льора Сумський», він же Сергій Лисенко. Чоловік розпочав свій кримінальний шлях ще в СРСР і вже має шість судимостей, однак влада вирішила, що він не повинен входити до переліку «злодіїв у законі».
У зв’язку з цим над начебто «авторитетним бандитом» зараз кепкують усі, кому не ліньки. Мовляв, чоловік «стільки зробив», аби заробити собі «почесне звання» у злочинному світі, а тут якийсь Данілов з «угруповання на 4 букви», кажучи їхньої термінологією, банально «опустив» поважного злодія.
Сергій Лисенко народився 31-го серпня 1954-го року в Сумах. Спочатку – хуліганка, потім – крадіжки, незаконне зберігання зброї, збут наркотиків і ще низка статей із цієї ж «опери».
Востаннє «Льору Сумського» засудили на сім років 1997-го року за вимагання. Неодноразово Лисенка називали одним із найвпливовіших «злодіїв у законі» в Україні. Зокрема, він брав участь у вирішенні суперечок і конфліктів між іншими злочинцями.
«Сумською областю керує не губернатор, а кримінальний авторитет «Льора Сумський». Через підлеглих він контролює всю область: губернатора, мера, голів районних державних адміністрацій. Начальник міліції, прокурор, СБУ, голови адміністрацій не можуть розв'язувати ті питання, які підвладні злодіям у законі», – розповідав Геннадій Москаль газеті «Факти» 2013-го року.
На початку 2000-их Лисенко заручився підтримкою російських «кримінальних авторитетів». Востаннє «Льору Сумського» затримували 28-го грудня 2019-го року в Івано-Франківську. Проте тоді його швидко відпустили.
Казус однакового прізвища
Молодшу наукову співробітницю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ольгу Калініну вже вдруге записують у «терористи». Вперше така оказія сталася ще 2018-го року. Тоді життя жінки круто змінилося, повідомляв «Обозреватель». На початках вона не розуміла, чому заблоковані її банківські рахунки.
«Ні з карти перевести, ні зняти у відділенні банку через касу. Не виходило оплатити готівкою будь-які послуги і через термінал поповнення», – розповідала Ольга.
Аж потім з’ясувалася, що вона повна тезка із «секретаркою територіальної виборчої комісії Первомайського району» в окупованому Криму. А в РНБО «просто» переплутали.
На те, щоби домогтися справедливості після попередніх санкцій, Ользі знадобився майже рік. Досі в неї навіть не попросили вибачення за допущену жахливу помилку.
Більше того, РНБО доручила Міністерству закордонних справ України поінформувати компетентні органи ЄС, США й інших держав про введення санкцій і поставити перед ними питання про застосування обмежувальних заходів. Перевіряти на собі їх Ольга Калініна не захотіла – сім'я навіть не намагалася виїхати у відпустку за кордон.
Нарешті 2019-го указ президента вніс зміни до рішення РНБО: персональні дані киянки прибрали, а додали – кримської пособниці країни-агресора.
Але розслаблятися рано – попереду нові випробування. В липні 2021-го року відбулося дежавю. Киянку відмовився обслуговувати Monobank, а потім і ПриватБанк. Її рахунки знову заблоковані.
І вона знову в списку злочинців від РНБО. Попри всю абсурдність і дикість ситуації, чоловік Ольги Михайло знаходив сили жартувати:
«Я навіть запитував дружину, може у неї в Службі безпеки залишився ображений залицяльник, якому вона колись відмовила? Тому що інакше весь цей абсурд пояснити не можна».
Сама ж Ольга, яка тепер потрапила у список цих 108-ми помилок РНБО, переконана – безкарність породжує безвідповідальність.
«Переді мною ніхто навіть не попросив вибачення за те, що сталося 2018-го! І якби не розголос, не допомога медіа, прокуратури АРК, Держприкордонслужби України, які надали докази того, що я не терористка, то я би досі жила в пеклі. Це ж треба так лажати, щоб удруге помилково «відправити» людину під санкції! Але навіть не здивуюся, якщо через декілька років знову побачу себе в подібному списку», – стверджує Ольга.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
