«Давайте поставимо тут сторожа із гвинтівкою, чи що?!», або Як у Львові комунальники трубу ремонтували

За їх словами, така ситуація уже десять днів. «Зараз сухо, то добре. А коли дощ падає – там слизько. Там не тільки дитина, туди і дорослий може впасти», – розповідає мешканець району Олег.

Мешканці бояться зсуву ґрунту

Громадська активістка та тележурналістка Вікторія Балицька живе поруч і стала свідком, як на цій ділянці ввечері гралися та бігали по насипу діти. «Зсув ґрунту це меганебезпечна річ, яка відбувається дуже миттєво. Людину засипає і це сильний удар», – каже громадська активістка та журналістка Вікторія Балицька. Журналістка за свій 20-річний стаж вже не раз знімала схожі історії: «Ми не раз знімали трагічні події, коли людина гинула, власне, під ґрунтом. І ями в тих випадах були не більші за ці», – додає Вікторія Балицька.

Такі «розкопки» тут чи не щокварталу

Ба більше, ремонт на цій ділянці відбувається чи не щокварталу, розповідають люди. Тож дивуються, як за стільки часу досі усе не відремонтували. «Мешканці в час коронавірусу без гарячої води. Це безвідповідальність комунальників», – вважає мешканець району Роман. Розповідає, цю ж трубу ремонтували вже влітку, а зараз її знову роблять. «Це ж коштує грошей, не малих, правда ж?! Чому не можна купити якусь добру трубу, поставити раз і щоб вона там років 20 стояла. А не кожен рік копати», – додає львів’янин Сергій.

«Немає чим паяти трубу»

На місці зустрічаємо робітників. Кажуть, уся проблема у дефіцитних матеріалах. Тому і відремонтувати не можуть. «Ми зробили людям тимчасово, тепер треба ту роботу переробити, ми кожен рік то розкопуємо, бо люди вимагають, аби то загорнули. Така технологія, трубу немає чим паяти», – пояснюють вони. Згодом, на місці з’являється і начальник теплових мереж у Франківському районі Ярослав Пакіж, а з ним і купа техніки. Виправдовується: тут встановлені поліпропіленові труби, яких у Львові вже дуже мало, здебільшого – сталеві. І аби їх відремонтувати потрібні спеціальні матеріали, які у «Львівтеплоенерго» якраз закінчилися. «Вони є, але нам не дають у тій кількості, що нам треба. Нам не потрібно 300 штук за пів мільйона гривень заплатити, щоб лежало на складі потім. Кому я потім то продам?! Коли у мене стальна труба – я це дуже спокійно вирішую. В мене є зварник, який усе це робить. На поліпропіленові труби, на жаль, у нас немає спеціаліста. Я не можу тримати людину, щоб він один чи два рази в рік працював», – пояснює він. За його словами, замінити теплотрасу теж проблемно, бо на це потрібно близько 1 мільйона гривень. А їх у підприємства немає.

За присутності журналістів робота «закипіла»

Щодо огорожі навколо ями, аби діти туди не могли зайти, відповідає: «Давайте поставимо тут сторожа із гвинтівкою, чи що?! Ви ж розумієте, що людина забіжить, де хоче. Ще раз кажу: за дітьми треба дивитися». За присутності журналістів робота у комунальників «закипіла» і дефіцитні матеріали для труби одразу знайшлися. Яму ж до кінця доби пообіцяли засипати.

Юлія Бундз