На площі Маланюка встановлять скульптуру сину Моцарта. Чому львівська громадськість проти

Син Моцарта видатний львів’янин

Подію приурочують до 230-річчя від народження митця. Син Вольфганга Амадея Моцарта прожив у Галичині, зокрема, у Львові 30 років. Тут він творив і займався музикою. У місті Лева Франц стимулював розвиток музичного мистецтва. У 1826 році до річниці смерті батька він створив професійне хорове товариство Святої Цецилії, яке у соборі Святого Юра виконало знаменитий «Реквієм». Фактично, це товариство було першою музичною школою в Львові. Вплинула на творчість Моцарта молодшого і українська культура. Композитор є автором фортепіанних варіацій ре-мінор на тему української народної пісні «У сусіда хата біла». Музикознавці зазначають: якби Франца не порівнювали так часто із геніальним батьком, його творчість була б оцінена значно вище.

Без конкурсу та обговорень

Відтак, організатори міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, наукове товариство Mozartiana Galicia та Міжнародна фундація Моцартеум у Зальцбурзі (Австрія) взялись встановлювати у Львові перший в світі пам’ятник Францу Ксаверу Моцарту. Автором скульптури є відомий австрійський скульптор Себастьян Швайкерт. Втім про намір встановити скульптурну композицію та про її вигляд львів’яни дізналися саме з рішення виконкому. Жодних громадських обговорень чи узгоджень з мистецькою спільнотою не було.

Це сучасне альтернативне мистецтво

Художниця Олеся Домарадзька пояснює – композиція Францу Ксаверу Моцарту має багато прихованих символів. Перука говорить про життя в тіні геніального батька, а панчохи – це є трико, яке свідчить про причетність до балету. Цей монумент змушує дізнатися більше про цю постать, познайомитися із його творчістю. Галеристка вважає, що львів’янам не слід обмежуватися тільки власною культурою, а й бути відкритими до європейської, частиною якої ми і є. «Я би хотіла, щоб такі пам’ятники встановлювали і щоб вони, власне, були такими, якими вони і є – альтернативними та незвичними для глядача. Згадаймо, до прикладу, пам’ятник Міцкевичу, який зараз викликає тільки захват. Але ж його теж колись категорично негативно сприйняла львівська громадськість», – зауважує художниця, засновниця і керівниця галереї сучасного мистецтва «Зелена Канапа» Олеся Домарадзька. За чиї кошти? Втім виникають й інші питання – фінансові – у громадської активістки Олесі Дацко. Вона каже, що у міській раді вже двічі від початку року говорили про дефолт, а тут готові виділяти кошти на скульптурну композицію (саме так вона проходить у рішенні виконкому). «Чи є у цьому доцільність? Беруть бюджетні кошти дарують приватній організації, щоб вона, домовившись із приватним художником в Австрії, просто заспонсорувала йому виготовлення такої скульптури, бо він хотів! А нас хтось питав?!», – не приховує обурення громадська активістка, доцента кафедри менеджменту мистецтв Львівської національної академії мистецтв Олеся Дацко. Так само у скільки ж обійдеться львів’янам ця скульптура – теж питання риторичне. Олеся Дацко намагалася з’ясувати, проте відповіді не отримала. «Ніхто не розказує звідки кошти. Я зробила запит на сайті «Доступ до правди». «А розкажіть, будь ласка, хто фінансує? Хто звертався? Яка сума?». Мені відповіли: « відповідь: Ми ставимо цей пам’ятник, бо Моцарту 230 років. Та я це і так знаю!».

Петиція: замість композиції Моцарту – пам'ятник Маланюку

Аби скасувати рішення виконкому про встановлення неоднозначного пам’ятника Францу Ксаверу Моцарту львів’яни навіть зареєстрували петицію. Її автор Володимир Квурт вважає, що у нас і так є кого шанувати. А на площі, яка названа іменем Євгена Маланюка, слід встановлювати пам’ятник саме цьому українському діячеві. «Його називали поетом української державності. Людина, яка присвятила свою творчість, власне, боротьбі за українську державність, він сотник армії УНР. Композицію Ксаверу Моцарту – воно викликає здивування – це свідоме ігнорування нашої історії», – пояснює депутат Львівської облради від партії «Європейська солідарність» Володимир Квурт. Підтримала петицію депутатка львівської міської ради від партії «Європейська солідарність» Оксана Маруняк. Зізнається – вона за мистецтво, але без порушення процедурних моментів. Адже архітектурного конкурсу чи громадських обговорень не проводили. «Говорити зараз: «Давайте за бюджет міста за спільні кошти поставимо специфічну скульптуру в центрі міста і це буде чиєсь одноосібне рішення, а всіх хто не згоден – будемо таврувати клеймом: «Ви не розумієтесь в мистецтві!» Я вважаю, що мав би бути конкурс і мала б бути згода більшості людей, а не просто когось, хто привіз закордонного митця».

Питання встановлення пам’ятників у Львові – не врегульоване

Наразі у Львові діє спеціальне положення тільки щодо встановлення меморіальних дошок. Тому врегулювати ситуацію із монументами та пам’ятниками – пропонує голова депутатської комісії культури, молоді, спорту та зовнішніх зв’язків ЛМР Лейла Мелесова-Вальчак. «На останній комісії ми з колегами одноголосно підтримали і дали протокольне доручення, щоб вони на протязі місяця підготували чітке положення і порядок про встановлення пам’ятників, пам’ятних знаків і меморіальних таблиць. Це зможе чітко регулювати прозорість і фаховість підходу». Презентацію скульптурної композиції запланували на 26 серпня цього року. Наразі петиція набрала 51 голос з необхідних пів тисячі. Якщо їх таки назбирають, то це питання на сесії повинні розглянути депутати.

Віра Лабич