Про це повідомляє поліція Львівської області на своїй офіційній сторінці у Facebook. Зловмисники використовують психологічний тиск та поспіх покупців, створюючи десятки пасток у соціальних мережах та месенджерах.
Популярні схеми обману в Інтернеті
Найчастіше шахраї вдаються до продажу неіснуючих товарів за аномально низькими цінами. Для цього створюються фейкові акаунти або сайти-одноденки — після отримання повної чи часткової передоплати такий "продавець" миттєво зникає та блокує покупця.
Крім того, поширеним явищем став фішинг. Людям надсилають повідомлення про розіграші дорогих призів від відомих брендів або нарахування святкових бонусів. Перехід за такими посиланнями веде на підробні сторінки, де користувачі власноруч вводять дані банківських карток, відкриваючи злочинцям доступ до своїх рахунків.
Як захистити свій гаманець: поради поліції
Щоб святковий шопінг не завершився зверненням до правоохоронців, поліція Львівщини закликає дотримуватися ключових правил:
-
пріоритет післяплаті: розраховуйтеся за товар лише після його отримання та огляду;
-
аналіз цін: надто вигідна пропозиція, що суттєво відрізняється від ринкової, — головна ознака пастки;
-
цифрова гігієна: не переходьте за сумнівними лінками від невідомих осіб у месенджерах;
-
конфіденційність даних: ніколи не повідомляйте CVV-код, термін дії картки чи коди з SMS-повідомлень від банку.
Також не забувайте про телефонне шахрайство: справжні працівники банківських установ ніколи не запитують персональні реквізити. Якщо ви запідозрили обман або вже стали жертвою злочину, негайно телефонуйте на лінію 102.
Нагадаємо, у Львові правоохоронці розслідують масштабне шахрайство, внаслідок якого місцевий підприємець втратив понад 1,4 млн грн під час спроби придбати вантажну техніку через інтернет.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"