Мовне питання і надалі дуже гостро стоїть в Україні. Саме через те, що деякі наші співгромадяни не можуть відмовитися від мови окупантів, у нас і триває війна. Мовознавиця Ірина Фаріон на своїй фейсбук-сторінці розповіла про ситуацію, в яку вона потрапила в середу, 25-го жовтня.
«Панове. Сьогодні річниця, як загинув свободівець Юрій Лунь. Сьогодні надійшла страшна звістка, що загинув син нашого свободівця пана Анатолія Фатеєва, що втратив дві ноги на війні ще 2015-го року… Іду під ударним дощем з цвинтару, де поминали Юрка», – розпочала вона.
Після цього зайшла в кав'ярню, аби зігрітися на мить.
«За столом із компом сидить женщіна та спілкується на всю кав'ярню з увімкненим гучномовцем на всю залу мовою варварів. Трясця. Закипаю швидше, ніж моя кава: «Припиніть рявкати цим язиком», – голошу на всю кав'ярню. Встаю! Усі завмирають». Женщіна умить переходить на українську і мовить у телефон українською: «Я буду українською. Я у Львові». Нависаю над нею і повідомляю одкровення: «Ви не у Львові. Ви в Україні!» Щебече українською. Їй у відповідь у гучномовці також», – продовжила розповідь Ірина Фаріон.
Поряд столик з молодими людьми. Мабуть, студенти-медики, бо вулиця Личаківська. Задоволено перезираються між собою. Мовчать.
«Виходжу з кнайпи в дощ, аби змити з себе москвороту інфекцію. Це моя персональна помста кожному москворотому за кожного вбитого Воїна. Слова – кулі. Мова зброя. До стінки їх! Всіх. У кожного з нас свій фронт. Я щойно повернулася зі Словаччини. Я не чула там жодної иншої мови, як словацької. Там не буде війни. Тут їй нема кінця, як і могилам. Кричу про це 20 років!!!! Зарадикальна? Ні. Зам'яка. Загнилі ті, що поряд», – підсумувала Ірина Фаріон.
Нагадаємо, у вересні мовознавиця Ірина Фаріон в проєкті #Українською_Здолаємо на NTA говорила про важливість української мови в наші державі, небезпеку англінізації та слова, які не любить.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"