Не Кива єдиний. Пропонуємо руху опору в Росії ознайомитись з тим, де живуть, працюють та на яких авто їздять зрадники України, які втекли до РФ, чи переховуються на території окупованого Криму. Президент-утікач Віктор Янукович, давши драпака з України, оселився в підмосковному селищі Барвіха, в елітному триповерховому особняку в англійському стилі.
«Чи бідує Янукович на Росії? Очевидно, що ні. Тільки один його маєток в елітному селищі Барвіха на Рубльовці коштує більше 50 мільйонів доларів. Купив він, звичайно, його давно, але очевидно, що він і далі продовжує купувати нову нерухомість на Росії», - говорить діджитал-експерт Дмитро Плахта.
Також Янукович може мешкати у підмосковній Баковці, поруч із московським патріархом Кирилом. До слова, за інформацію про точне місце розташування маєтків варто подякувати покійному Кобзону, який теж був сусідом «легітимного». Точна адреса помешкання Януковича – Одинцово, Паркова алея, будинок 11.
Ще одне місце, де можна знайти президента-утікача, – Сочі. Там він зазвичай буває влітку, збудувавши собі розкішний особняк на вулиці Єсауленко. Місцеві жартома називають будинок «Межигір'ям». Офіційним покупцем землі є співмешканка експрезидента Любов Полежай.
Водночас адвокат Януковича інформацію про маєтки свого клієнта заперечує, називаючи вулицю Яременка, 81 у Ростові його постійним місцем проживання. Однак за цією адресою насправді розташовані складські приміщення. А загалом у місті Федорович зазвичай зупиняється у цьому закритому котеджному містечку. Адресу, до слова, сам надав, коли запрошував працівників української Генпрокуратури для проведення слідчих дій.
«Нагадаю, що Янукович засуджений українським судом. Власне, оце те покарання, яке він має понести. І я би на його місці здався, дивлячись на Киву», - зазначив депутат ВРУ Олексій Гончаренко.
У Москві мешкають і поплічники Януковича, з якими він втікав у 2014-му році з України. Зокрема, колишній генпрокурор Віктор Пшонка, який нині перебуває у розшуку.
«Відомо, що він придбав собі квартиру в «Москва сіті». Тобто, його смаки трохи змінилися і від палаців він перейшов до більш сучасних багатоповерхівок. Але, думаю, що можна розпізнати, де він живе по золоту в квартирі, по картинах, де він то Наполеон, то ще там хтось», - зіронізував діджитал-експерт Дмитро Плахта.
Про те, що Пшонка отримав російське громадянство і проживає в Москві стало відомо з матеріалів Європейського суду, де колишній прокурор домагався зняти з нього санкцій. Нині чоловіка можна легко зустріти, скажімо, в ліфті, чи не найвпізнаванішого хмарочосу столиці мордору, який кілька разів атакували українські безпілотники.
Офіс Віктора Пшонки площею 800 квадратних метри розташований на 15-му поверсі. Щоправда, записаний він на дружину Михайла Бурова, який раніше був помічником сина Пшонки Артема в кріслі народного депутата.
«Є інша категорія людей, які цінні для Росії, для «русского міра», для путіністів. Вони мешкають у великих маєтках, де велика кількість охорони. Тобто, яких в принципі ліквідувати можна, якщо постаратися. Але це буде в рази важче, ніж, наприклад, у випадку з Кивою, який мешкав у якомусь готелі», - зазначив юрист-міжнародник Андрій Смолій.
Ще один колаборант із команди Януковича – Віталій Захарченко, ексміністр внутрішніх справ. Це головний підозрюваний у злочинах проти людяності під час подій Революції Гідності. З лютого 14 і до сьогодні він із сім’єю проживає у Москві. Нині займає посаду радника в російській корпорації «Ростех», що веде розробку, виробництво та експорт продукції цивільного і військового призначення. А свою нерухомість в Росії передбачливо записав на дружину, яка, втім, уже стала колишньою.
«Їхня нерухомість, власність потрапляє в засоби масової інформації. Ми можемо це відслідкувати і побачити. Багато відомих людей, тим більше, якщо вони зрадники, записують майно на своїх родичів, навіть на водіїв, друзів. Вони не завжди тільки на себе записують», - коментує детективка Мар’яна Савицька.
Так, Людмила Захарченко власниця будинку за 150 мільйонів рублів в елітній Рубльовці. Сусідом сім'ї екс-глави українського МВС є так званий залізний генерал і військовий злочинець Сергій Суровікін.
«Усі ці люди, які зараз сусідкують на Рубльовці з російськими можновладцями, вони свою роль вже виконали маючи доступ до чутливих даних пов'язаних з безпекою, з правоохоронною системою. Вони, звичайно, вже це все здали і тут навіть нема про що говорити», - впевнений журналіст, публіцист Остап Дроздов.
Ще один топ-чиновник і колаборант – Павєл Лєбєдєв. З 2012 і до своєї втечі займав посаду міністра оборони. Вже після анексії Криму зрадник переїхав до Севастополя, де мешкає у розкішному маєтку на скелястому березі. На цих світлинах можна детально роздивитись всі під’їзди до будинку і визначити місце з найкращим видом на особняк.
«Усі вони були зрадниками. Подивіться, тоді міністром оборони, як ми зараз знаємо, був взагалі громадянин РФ. І всі ці їхні знання були передані росіянам, якщо не під час їхнього перебування на посаді, то після їхнього втечі то 100%. Тут немає жодних сумнівів», - упевнений депутат ВРУ Олексій Гончаренко.
У Криму Лєбєдєв займається будівельним бізнесом. Пов’язана з ним група компаній «Парангон» – серед найбільших забудовників півострова. Їхній головний об’єкт – єдиний в Севастополі п’ятизірковий комплекс «Аквамарин». Інформація для пілотів дронів – комплекс розташований на вулиці Паркова 7 та 11. Тож удар по бізнесу – гарна відповідь на його діяння.
«У грудні 2013-го року саме Лєбєдєв підписав наказ міністерства оборони про знищення комплексів С-200, зенітно-ракетних комплексів. Це зенітно-ракетні комплекси, які дають можливість уражати літаки противника на відстані в 300 кілометрів. За його наказом негайно почалось знищення пускових установок ракет. Вони знищували армію, вони знищували все, що можна було знищити», - розповів полковник запасу СБУ Михайло Притула.
Водночас, донька Лебедєва Альона володіє Свеським насосним заводом, що входить до її Aurum Group. Продукція підприємства регулярно постачалася на порохові заводи Російської Федерації, що, у свою чергу, забезпечували сировиною виробництво снарядів, які сьогодні б’ють по Україні. У 2022 році Альоні Лєбєдєвій, через торгівлі з російськими підприємствами оборонного комплексу, СБУ повідомила про підозру і арештувала майно. Серед утікачів до окупованого Криму – Дмитро Табачник, міністр освіти у 2010-2014 років. Після перемоги Євромайдану він виїхав у Росію, де через 5 років отримав громадянство.
«Стиль Табачника – це хитрість. З огляду на те, що вони не просто збагачувалися, не просто грабували, вони ще ідеологічно знищували. Це було завдання міністра освіти Табачника - знищення української ідентичності через нівеляції української освіти», - каже військовий ЗСУ, політик Руслан Кошулинський.
А нещодавно він став радником окупаційного "губернатора" Запорізької області Євгена Балицького. Відтак, сили спротиву України можуть його вважати легітимною ціллю.
«Аін поставлений одним із «смотрящих» на території тимчасово окупованої Запорізької області і він контактує з гауляйтерами, є на постійному зв’язку з ФСБ», - зазначив діджитал-експерт Дмитро Плахта.
Місце реєстрації Табачника – село Литвиненкове у Білогірському районі Криму. Крім того, має житло у російській столиці, за адресою: вулиця Мала Полянка, будинок 2, кв. 4.
«Свій бізнес на території Криму у них давно. З 2014-го року. Якщо наші скерують дрон, який полетить «не туди», все ж таки техніка, вона може не допрацьовувати, ламатися батарейка і може залетіти на їхнє підприємство. Таке буває», - припустила детективка Мар’яна Савицька.
Олег Царьов після втечі також оселився в Криму. Його фірма орендує кілька санаторіїв у різних частинах півострова. А сам він живе у відпочинковому комплексі в Ялті, на Кірова 39. До слова, там на зрадника одного разу вже здійснювали замах. Зрадник Царьов брав участь в окупації Київської області на початку повномасштабного вторгнення. Тож зрозуміло, чому він є пріоритетною ціллю партизан в окупованому Криму. Є серед зрадників і такі, хто втікав у іншому напрямку. Як-от колишній прем’єр-міністр України Микола Азаров. У 2014 році він приватним літаком вилетів до Відня, де володів двоповерховим особняком на одній із респектабельних вулиць столиці Австрії.
«Сам по собі Азаров, чи Азіров, чи «кровосіся», чи як там його ще називають - це є Австрія, це є історія Австрії, причому легальна. І взагалі, вся історія наших старих януковицьких мародерів – це є історія легального статусу на заході», - розповів журналіст, публіцист Остап Дроздов.
Віденський маєток, після зняття з нього санкцій ЄС, Азаров нібито продав. Але й у такому разі без нерухомості не залишився. Його сім'я володіє елітним житлом на Рубльовці: майже 50 соток землі в селі Петрово-Дальнє. До кінця 2014 року цією ділянкою розпоряджався «Оздоровчий комплекс Рубльово-Успенський» управління справами президента РФ. І не дивно, адже їздити на пропагандистські шоу до Соловйова та Скабєєвої з підмосков’я простіше, ніж літати з Відня. Ще один підозрюваний у держраді, і мешканець Європи – Євген Мураєв – власник заблокованого проросійського телеканалу «НАШ».
«Я не маю підстав не вірити британській розвідці Мі-6, яка Мураєва називала гауляйтером України на випадок окупації. Я більш ніж впевнений, що він би радо виконав і прекрасно би виконав цю функцію», - впевнений журналіст, публіцист Остап Дроздов.
Із початком російського вторгнення зрадник написав про «капітуляцію України» і пропав з інфополя. Згодом журналісти виявили, що Мураєв із сім'єю виїхав до Відня. Відвертий проросійський діяч, пропагандист Анатолій Шарій обрав Іспанію.
«Дивіться, куди вступив Шарій – в НАТО і в Європейський союз. Був проти НАТО і проти Європейського Союзу. Про це треба говорити його прибічникам і сказати, що вони лохи просто, яких розвів Шарій, який першим ступив в НАТО і в Європейський союз. Ну і таких дуже-дуже багато, не він один, не він останній», - розповів полковник запасу СБУ Михайло Притула.
Про віллу Шарія відомо достеменно, адже її одного разу вже закидали коктейлями молотова. Розташована вона в Рода-де-Бера. Окрім будинку, Шарію також належать 120 метрові апартаменти.
«Багато осіб проросійських зараз за кордоном. Тобто, вони не довіряють самій Росії», - наголошує юрист-міжнародник Андрій Смолій.
Експерти вважають, що варіантів майбутнього у колаборантів та зрадників України не так вже й багато.
«Це має вирішити доля небесна. Якщо прийде їхній час «закобзонитися» з допомогою чи партизанів, чи розвідки, чи якогось спецпідрозділу, який буде займатися їх ліквідацією - та й добре. Зараз це може вирішуватися методом поодиноких «вендет» на рівні спланованому розвідкою чи ще кимось. Тут хіба такий шлях», - підсумував журналіст, публіцист Остап Дроздов.
Цей матеріал - чергове нагадування зрадникам України, як легко їх віднайти, де б вони не ховались. Історія з Іллею Кивою – найкраще цьому підтвердження. "Змови"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
