Арена корупції: що відбувається на найбільшому спортивному комплексі Західної України?

«Арена Львів» – найбільший футбольний стадіон Західної України та, без сумніву, спортивна гордість міста. Побудована вона для проведення матчів чемпіонату Європи з футболу 2012-го року і стала третім найдорожчим стадіоном в історії країни. А разом з тим, це ще й велетенська фінансова яма. Щорічно вона витягує з державного бюджету мільйони гривень. І не завжди ці гроші йдуть на розвиток стадіону, а осідають у приватних кишенях.

Пекло – з ранку до ранку

Стадіон «Альянц Арена» у Мюнхені збудували 2005-го року, його трибуни можуть прийняти 75 тисяч глядачів. Це вдвічі більше, аніж вміщує «Арена Львів». А ось вартість спортивних споруд приблизно однакова – 350 мільйонів євро. При цьому Кабінет міністрів України декілька разів збільшував кошторис на зведення львівського стадіону, хоча гроші у повному обсязі не виділяли. «Об’єкт великий і складний, – зазначив будівельний експерт Михайло Габрель. – Львів не доріс до такого об’єкту ще станом на Євро. Це так само, якби нам збудували космічний аеродром. Тобто збудований не той об’єкт, не в тому місці. І що ви хочете, щоб він дав якийсь економічний ефект?» Як наслідок, за масштабним інфраструктурним об’єктом досі тягнеться борговий тягар перед підрядниками. Компанії, які проектували та будували «Арену Львів» змінювалися одна за одною, бо не встигали виконувати графік робіт. А сам проект стадіону, який на той момент закупили в австрійської компанії «Альпіна» за орієнтовно 3 мільйони євро, вже згодом українським проектантам довелось фактично переробляти заново. Директор архітектурної компанії «Укрдизайнгруп» Ігор Кузьмак пригадав, як це відбувалося: «Я в процесі проектування зрозумів, що ми не мали жодної дотичності до австрійського проекту, по суті, під усі українські норми робився новий проект за нові гроші, за повноцінну вартість, держава за це розраховувалася ще раз. Ну, це було пекло. Люди працювали з ранку до ранку в прямому розуміння цього слова». Компанія Ігоря Кузьмака була однією із тих відчайдух, які залишились до кінця та нашвидкуруч день і ніч доробляли найбільший спортивний об’єкт Львова, але, попри це, вони досі не можуть отримати свої гроші за виконані роботи. «Ми робили «Арену Львів», а друге – ми робили тренувальне поле для португальців у Славському. І скрізь – борги. Разом вони склали близько трьох мільйонів гривень. Станом на 2011-ий рік за курсу 8 і сьогодні – це зовсім різні гроші», – зауважив Ігор Кузьмак.

40 відсотків не дороблено

І таких підрядників, як фірма Кузьмака, десятки. На 2012-ий рік сума боргу перед компаніями сягнула 360 мільйонів гривень. Кабмін донині напрацьовує програми, аби визначити, звідки брати кошти для погашення боргів перед виконавцями робіт на стадіоні. І це не єдина проблема «Арени Львів». Навіть через 10 років після проведення тут першого футбольного матчу стадіон все ще не зданий в експлуатацію. Добудови потребують, як інженерні мережі, так і частина трибун. Іншими словами, споруда перебуває у статусі будівельного майданчика. А це означає, що на таких об’єктах можна перебувати лише у захисній касці. Попри це керівництво «Арени Львів» не попереджає ані орендарів, ані відвідувачів будівлі про можливу небезпеку. «Фактично, знайшли такий шлях, який називається пусковий комплекс, і його зробили, як запуск першої черги, першого пускового комплексу, – розповів Ігор Кузьмак, директор архітектурної компанії «Укрдизайнгруп». – Ну, і, звісна річ, що під той шумок підіпхали і зробили проведення самого чемпіонату. Приблизно, щоб ви розуміли, це є здано відсотків 60. Тобто ще 40 відсотків роботи не дороблено». Будівельний експерт Михайло Габрель теж висловив схожу думку: «На цих трибунах, які не здані, люди мають перебувати, як на об’єкті будівництва, – в казці, жилетці, і дотримуватись правил безпеки для такого об’єкту. І те, що там відбуваються масові заходи, – питання відповідальності. Ну, як завжди, до першого моменту, доки не загинуть люди». Втім у новоспеченої директорки «Арени Львів» 33-річної киянки Ольги Манько, схоже, в пріоритеті стоїть не безпека людей. «Арена Львів» має стати центром спортивного культурного розважального життя міста. – каже вона – Головне завдання «Арени Львів» – щоб тут постійно відбувалися заходи, щоб приносило нам кошти». І лише після конкретного запитання жінка згадує, що комплекс дійсно є незавершеним: «Це рішення потребує не тільки прийняття його на високому рівні, а ще й виділення коштів. Зараз і міністерство молоді та спорту України працює над цим питанням, і кабмін у тому числі».

Приватний адвокат на 96 тисяч гривень

Частина об’єктів, до прикладу аеропорти, які розбудовували до Євро 2012, завершували будівництво власним коштом. Чому ж цей механізм не працює з «Ареною Львів», а головне, куди і кому підприємство віддає свої гроші та звідки беруться мільйонні борги? Ще минулоріч колишні топ-менеджери футбольної арени скаржилися на фінансові труднощі підприємства. Мовляв, карантин не дозволяє заробляти. Юрій Майборода, ексдиректор ДП «Арена Львів» стверджував: «Збитки серйозні. Насамперед відображається на тому, що люди не отримують заробітну плату. І в нас ці збитки ростуть, вже близько півтора мільйони ми людям винні зарплати». І от на початку грудня минулого року у стадіону змінюється керівництво. Багаторічного директора Юрія Майбороду потіснила з посади уже відома вам Ольга Манько. У цей же час, як вдалося дізнатися із судового реєстру, управління держпраці намагається домогтись виплати заробітної плати працівникам «Арени Львів», заборгованість перед якими сягнула 65 тисяч гривень. У невиплаті грошей звинувачували безпосередньо Манько. Інтереси жінки в суді захищав львівський адвокат Петро Білик. Для цього 17-го березня «Арена Львів» уклала з ним договір на 96 тисяч гривень. З одного боку, у стадіону немає коштів на виплату зарплатні, а з іншого – є кошти на приватного адвоката. А найцікавіше, що за державні гроші державного підприємства цей адвокат захищає інтереси не самої «Арени Львів», а фізичної особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. «Я перевірила, то договір на цілий рік. На забезпечення всіх послуг абсолютно, що надаються в суді та закриваються актами виконаних робіт», – каже Ольга Манько. Ситуація, коли за кошти арени топ-менеджерка замовляє для себе правозахисника, змушує детальніше придивитися до фінансової діяльності підприємства.

Фірма «Енго» і її компаньйони

За поточний рік найбільше підрядів від «Арени Львів» отримала київська фірма «Енго». Загальна сума замовлень перетнула позначку в 3 мільйони гривень. При цьому більшість закупівель держпідприємство віддало «Енго» без конкурсних торгів у системі Prozoro. За ці кошти компанія постачала для арени майже все – від обладнання для догляду за газонами до фарб, насіння й усіляких добрив. Хоча не всі ці замовлення можна було віддавати без конкурсу. Крім того, у квітні «Арена Львів» провела два тендери на придбання газонокосарок за понад мільйон гривень та захисної тканини за майже 2 мільйони. В обидвох випадках фірма «Енго» конкурувала з компанією «Інструменти Донбасу», від імені якої сама ж подала довідку про аналогічні роботи. Виявляється, на офіційному сайті «Енго» «Інструменти Донбасу» представлені як їхній офіційний дилер. Та, попри наявні ознаки змови між учасниками, «Арена Львів» усе одно укладає угоди з улюбленим підрядником. «Відповідні органи повинні контролювати, аби діяльність на цьому підприємстві здійснювалась ефективно», – вважає народна депутатка України Галина Васильченко. Наразі ефективніше виглядає наша діяльність, як журналістів. Під час підготовки цього розслідування, історію про змову «Енго» зі своїм представником ми опублікували на нашому сайті. Після цього зі сторінки київської фірми зникла інформація про її дилерів. А разом з тим «Енго» розпочав пошуки нового компаньйона для участі в торгах «Арени Львів». І вже у травні ним став ФОП Олександр Димиденко, який не дав половини документів. Крім того, «Енго» так поспішали подати пропозицію, що припустилося однакових граматичних помилок у власній документації та в паперах свого конкурента. Та найцікавіше, що в довідках ФОПа взагалі забули замінити дані і подали від себе інформацію про суперника. Розповідає Оксана Дзявроник, експертка з публічних закупівель ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень»: «ФОП Димиденко завантажив гарантійного листа на свого конкурента ТОВ «Енго», тобто його взагалі не змінили, це помилково завантажили один і той самий лист два учасники». Така змова учасників, за словами експертів, веде до завищення вартості товарів, які би могли коштувати підприємству дешевше, в умовах здорової конкуренції. Тож, за нашим проханням, «Центр громадського моніторингу» надіслав звернення в Антимонопольний комітет України. «Їх притягнуть до відповідальності, накладуть штраф чи занесуть у чорний список Антимонопольного комітету. А це неможливість брати участь у торгах протягом трьох років», – стверджує Оксана Дзявроник.

… І з «дньом побєди» росіянам

Змови на торгах спортивної арени та відверте лобіювання топ-менеджерами підприємства інтересів київської компанії – не єдине, що зацікавило нас у цій співпраці. ТОВ «Енго» входить до групи компаній «Енго груп». Фірма має філії у Білорусі, Росії та навіть в окупованому Криму. До прикладу, вона долучилася до будівництва футбольного газону в Краснодарі та була генеральним підрядником гольф-поля у Санкт-Петербурзі. А на своїй фейсбук-сторінці «Енго» вітає росіян з «дньом побєди» забороненою в Україні символікою. То чому ж фірма з «дньом побєди» вітає росіян, а гроші не цурається заробляти в Україні та ще й у незаконний спосіб? Щоб поставити такі запитання, ми навідалися у київський офіс компанії. Проте розмова з директором Богданом Снігуром не клеїлася від самого початку… Своє перше велике замовлення від львівського стадіону фірма отримала 2019-го року. Це був капітальний ремонт футбольного поля за 7 млн грн. На цьому тендері держаудитслужба зафіксувала низку порушень та зобов'язала замовника розірвати договір. Та попри висновки контролюючого органу і явне недотримання закону, «Арена Львів» угоду з улюбленим підрядником не розірвала. Ба більше, цього року підприємство проводить закупівлю захисних плит для футбольного поля за 25 мільйонів гривень. Підрядника ще не визначили, але сам факт того, чому це не зробили під час капремонту, дивує експертів. «Найдорожче на цьому полі – газон, – зазначив будівельний експерт Михайло Габрель. – Тому що він повинен відповідати європейським нормам. Він повинен нормально переносити зиму, бо він відкритий. І будь-який концерт, як єдиний спосіб затягнути гроші, нищить цей газон».

Від «Зелених насаджень» – до «Арени Львів»

Така сумнівна фінансова політика змусила нас детальніше придивитися до нового керівництва арени. Виконувачкою обов’язків директорки «Арени Львів» Ольга Манько стала пів року тому. Нову очільницю стадіону представляти приїхав сам Сергій Симонов – перший заступник міністра молоді та спорту України. От тільки за які такі заслуги 33-річній киянці дісталася така посада – невідомо. Жодного обґрунтування цього призначення у відповіді міністерства на інформаційний запит ми не побачили. До того ж, конкурсний відбір на посаду директора державного підприємства «Арена Львів» не проводився. «За загальним правилом, призначення керівника на посаду має відбуватися на підставі конкурсу, але разом із тим ця постанова кабінету міністрів дозволяє призначати на посаду виконувачів обов’язки без проведення конкурсу, але особа може перебувати на цій посаді до трьох місяців», – пояснив Володимир Марусяк, адвокат, депутат Львівської міської ради від «ЄС». До того, як очолити «Арену Львів», Манько декілька місяців пропрацювала директоркою центру фізичного здоров’я «Спорт для всіх». До цього жінка керувала комунальним підприємством «Зелені насадження Подільського району», що немає нічого спільного ні з футболом, ані з об’єктами спортивної інфраструктури. «До «Спорту для всіх» я очолювала комунальне підприємство з утримання зелених насаджень Подільського району 4,5 року, керувала колективом, об’єктами, парками і скверами, мала справу з бюджетними коштами», – підтвердила Ольга Манько. У період, коли Манько очолювала «Зелені насадження», підприємство також мало улюбленого постачальника. Кременчуцька компанія «Голландські троянди» з 2017-го по 2020-ий роки отримала від комунального підприємства замовлень на 35 мільйонів гривень. Цю фірму журналісти неодноразово ловили на десятикратному завищенні цін. Ба більше, ця компанія, за знайомим уже нам сценарієм, також імітувала конкуренцію на торгах. Уже новий директор «Зелених насаджень подільського району» Василь Бабенко зізнається, що підприємство дісталося йому не в найкращому стані: «Проблема, що багато техніки перебувало в поганому стані. Ми всю її відремонтували. Вона стара, нової не закуповуємо, нам не дають фінансування. Але ми все відремонтували, у нас все на ходу». Під час екскурсії підприємством Бабенко зізнається: за Манько господарка була закинута і майже недоглянута: «Тут смітники, якісь лавочки валялися, газон зарослий бур’янами, теплиці наполовину порожні. Зараз теплиці заповнені. квітів вистачає».

Давня співпраця Манько і Симонова

Тож за які такі заслуги Манько призначили керувати підприємством, яке забезпечує проведення головних спортивних подій цілої області? Таке запитання ми спробували поставити безпосередньо Сергію Симонову – першому заступнику міністра молоді та спорту, який і представляв у Львові нову очільницю «Арени Львів». Десятки дзвінків без відповіді, така ж реакція на повідомлення у соцмережах, невиконані обіцянки пресслужби. Обіцяли перетелефонувати, але так і не зробили цього. Причини такого рішення міністерства довелося шукати самостійно. І, як виявилося, Симонов і Манько знають одне одного вже давно. Директора «Арени Львів» Ольгу Манько затверджували у відомстві, де Сергій Симонов працює заступником міністра. А у 2015-2016 роках чоловік очолював «Київзеленбуд», якому підпорядковуються «Зелені насадження Подільського району». А перед тим, як Манько стала керівницею цього комунального підприємства, декілька місяців була правою рукою Симонова. Тож її поява на чолі львівського стадіону виглядає невипадковою. Сам Сергій Симонов до Революції Гідності очолював державне підприємство «Укрлісконсалтинг», яке тоді було причетне до низки схем монополізації ринку деревини. Цікаво, що за цими оборудками стояла сім’я президента-втікача Віктора Януковича. Щодо Ольги Манько, то минулі 15 років вона працювала у політичних та комунальних газетах, прессекретарем, очолювала медійні компанії і навіть встигла посидіти у депутатському кріслі Київської обласної ради. Лише от статки її не відповідають зарплаті на займаних посадах. У жінки є 5 земельних ділянок у Києві та Борисполі, житловий будинок на майже 130 квадратів, квартира в елітній новобудові та ще милий будиночок на 50 метрів у столиці. Їздить вона не громадським транспортом, а автомобілем «Рейндж Ровер Евок». Чи можна такі статки набути на посаді нехай і керівника, але скромного державного чи комунального підприємства? «Арена Львів» щомісяця вганяє себе у все більшу боргову яму, але при цьому збагачує окремих підприємців за рахунок тендерних махінацій. І все це відбувається на тлі того, що за документами ця споруда взагалі не має права функціонувати, допоки не буде здана в експлуатацію. Тож, чи здатна з усіма цими питаннями впоратися нова керівниця, якщо на посаду її привели за знайомством? Запитання, схоже, риторичне.

• АРЕНА ЛЬВІВ