Десять українських вишів увійшли у світовий топ-рейтинг

Цей рейтинг складає журнал Times Higher Education. Цього року в ньому звернули увагу на понад 1 600 вишів із 99-ти країн. Варто зазначити, що після 200-ої позиції, університети посідають не окремі місця, а так звані групові. До рейтингу 2022-го року внесли такі українські вищі навчальні заклади: Сумський державний університет (501-600 місце) Національний університет «Львівська політехніка» (601-800 місце) Харківський національний університет радіоелектроніки (1001-1200 місце) Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (місце після 1201) Львівський національний університет імені Івана Франка (місце після 1201) Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (місце після 1201) Київський національний університет імені Тараса Шевченка (місце після 1201) Київський політехнічний інститут (місце після 1201) Харківський національний університет імені Василя Каразіна (місце після 1201) Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (місце після 1201) Для порівняння: в рейтинг 2021-го року потрапили дев’ять українських вишів з цього переліку. Цього року до них додали новачка – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Порівняно з минулорічним рейтингом декілька вишів погіршили свої показники. Наприклад, Львівська політехніка перебувала в групі 501-600, а цьогоріч опинилась у 601-800; Харківський національний університет радіоелектроніки перемістили з групи 801-1000 до 1001-1200. Рейтинг складають за 13-ма критеріями, що враховують, зокрема, показники кількості процитованих наукових досліджень, кількості викладачів, працевлаштування випускників і міжнародну впізнаваність навчального закладу. Топ-5 університетів світу за цим рейтингом стали: Оксфордський університет (Велика Британія) Каліфорнійський технологічний інститут (США) Гарвардський університет (США) Стенфордський університет (США) Кембриджський університет (Велика Британія) Ще 2019-го року віце-президентка Київської школи економіки, народна депутатка України Інна Совсун зазначала, що низькі місця українських вишів у такому рейтингу пов’язані не лише зі станом розвитку вищої освіти в Україні. Головна причина слабких позицій українських університетів – результати наукової роботи, або частіше – їх відсутність. «Багатьом публікаціям не можна навіть закинути плагіат чи фальшування, бо вони просто не є науковими. Аби отримати університети світового рівня, в ці виші треба дуже добре інвестувати», – підсумувала Інна Совсун. Нагадаємо, що в квітні цього року профільні експерти визначили по 10 найкращих факультетів українських вишів у 10-ти найбільш популярних напрямах освіти. Висновки робили, виходячи з урахування середніх вступних балів, стану інфраструктури та оцінок, інтенсивності наукової роботи тощо.