Пандемія може повалити на Кубі комунізм

Уперше за кілька десятиліть Кубою прокотилась хвиля багатотисячних антиурядових мітингів. Спочатку на несанкціоновані протести 11 липня вийшли мешканці міста Сан-Антоніо-де-лос-Баньос. Невдовзі до них долучились кубинці по всій країні з лозунгами «Свобода», «Досить» та «Об'єднуймось», пише Громадське. Поліція відповідала сльозогінним газом, відключенням інтернету, побиттями та численними затриманнями. Масштабні акції рідкість для Куби, де за шістдесят років панування комуністичної партії будь-які вияви громадянської непокори жорстко придушувалися у зародку. Пандемія як остання крапля Протестний приклад Сан-Антоніо-де-лос-Баньос стрімко наслідували щонайменше 40 кубинських міст, зокрема й столиця країни Гавана. Мітингувальники перевертали поліцейські автівки та грабували державні магазини, які для багатьох кубинців є єдиним способом дістати товари першої необхідності. Адже економічна криза, яку погіршила пандемія COVID-19, зробила життя багатьох кубинців нестерпним. «Ні їжі, ні ліків, ні свободи. Вони просто не дають нам жити», — заявив ЗМІ один з учасників акції. Внаслідок пандемії економічний розвиток Куби скоротився, туризм суттєво занепав. Грошові перекази для родин від кубинців, що працюють за кордоном, значно зменшилися через обмеження США. За хлібом і м’ясом черги, почастішали перебої у подачі електроенергії. Цукрова «експортна» промисловість занепала, отже, державні резерви іноземної валюти виснажуються, що провокує дефіцит. Також зростає кількість нових випадків інфікування коронавірусом, з яким і так ледь справляється система охорони здоров’я країни. Що відбувається на акціях протесту? Протестувальники закликають до повалення комуністичного режиму, який панує на Кубі вже 62 роки. Його нинішній очільник, президент Куби Мігель Діас-Канель назвав мітингарів «конрреволюціонерами, вірними уряду Сполучених Штатів». Президент США Джо Байден висловив підтримку протестувальникам та їхньому «прагненню до свободи й звільнення з лещат пандемії, десятиліть репресій та економічних страждань, яких вони зазнають від авторитарного режиму Куби», — йдеться у заяві Білого дому. Кубинські поліцейські розганяють протестувальників, зокрема за допомогою сльозогінного газу. Після початку маршу деякі демонстранти почали кидати в поліцію каміння — у відповідь правоохоронці затримали кількадесят людей. Арештували до сотні людей Важливу роль в організації і стрімкому поширенні протестів зіграли соцмережі, де молодь транслювала акції наживо й поширювала заклики брати участь. Це значно відрізняє нинішні протести від останніх великих акцій, які відбулися в Гавані у 1994-му: тоді кубинці в інших провінціях навіть не знали, що таке відбувається у столиці. Влада Куби цього разу, правда, швидко зрозуміла, у чому річ — і почала негайно блокувати інтернет по всій країні. Комуністи міцно тримаються за владу Комуністичний режим у Кубі постав у 1959 році внаслідок революції на чолі з Фіделем Кастро, якого на посаді президента згодом замінив його брат, Рауль Кастро. У 2018-му він пішов з посади, поступившись місцем Діас-Канелю. Наразі Куба є однією з чотирьох країн світу, де офіційно панує комуністична ідеологія. Загалом з 1959 року Куба пережила низку економічних та політичних криз. Одним з найважчих був період після розпаду СРСР у 1991-му: тоді втрата економічної підтримки СРСР призвела до гострої нестачі їжі й палива.