середа, 5 лютого, 2025
НТА > НОВИНИ > У зоні найбільшого ризику. Скільки йоду бракує мешканцям області і як з цим боротися

У зоні найбільшого ризику. Скільки йоду бракує мешканцям області і як з цим боротися

В середньому мешканець Львова споживає 40, максимум 80 мкг цього елементу. Норма мала б бути – 150-200 мікрограм.

У зоні найбільшого ризику. Скільки йоду бракує мешканцям області і як з цим боротися

Мешканці західних областей України – у зоні найбільшого ризику, оскільки споживають найменше йоду. Зараз на Львівщині розпочалися масштабні дослідження, за якими стане зрозуміло, де цього елементу в області є найменше. Відповідно до цього будуть розроблені рекомендації, як вирішити цю проблему. Про те, якою є норма йоду на день, а скільки її споживає пересічний мешканець області, на що впливає відсутність цього мікроелементу та в яких продуктах його найбільше – в.о. гендиректорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко та професорка кафедри ендокринології Львівського медуніверситету, лікарка-ендокринолог Львівського ендокринологічного центру Вікторія Сергієнко.

Лише 80 мікрограм йоду на день

За словами Наталії Іванченко, від моря Львівщина далеко, крім того, де гори там природа трошки менше йоду утворює в ґрунті і, відповідно, менше його потрапляє в воду. «Дитина до 6 років потребує йоду протягом дня до 90 мікрограм, а в середньому мешканець Львова споживає 40, максимум 80 мкг. Для дорослої людини норма мала б бути – 150-200 мікрограм. Уявляєте, яка ця різниця», – додає Вікторія Сергієнко. Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мікрограм:

  • Для жінок – 150-300 мкг;
  • Для чоловіків – до 300 мкг;
  • Для дитини – 90 мкг (до 6 років); 120 мкг (6-12 років).

Чим небезпечний дефіцит йоду в організмі

Йод – це мікроелемент, потрібний організму, оскільки регулює метаболізм в організмі, наголошує Вікторія Сергієнко. Він потрібен для синтезу гормонів щитоподібної залози. І якщо його бракує, то наш організм збільшити залозу в об’ємі. Тоді маємо таке захворювання як зоб. В.о. гендиректорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Іванченко каже, на Львівщині, особливо в гірських районах, завжди спостерігалася велика кількість людей із захворюванням щитоподібної залози, обміну речовин, і коли досліджували причини цього, то одна з них – недостатність йоду, який споживають тут люди як з питною водою, так і з харчовими продуктами. «Більш чутливі до вмісту йоду залози, які виробляють гормони. Це, зокрема, щитоподібна, підшлункова залози, а також – жіночої та чоловічої репродуктивної системи», – розповідає вона. Наслідки дефіциту йоду в організмі:

  • відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;
  • збільшення щитовидної залози (зоб);
  • затримка росту і інтелектуального розвитку в дітей;
  • зниження розумової активності у дорослих;
  • порушення обмінних процесів;
  • загроза переривання вагітності;
  • рак щитовидної залози;
  • погіршення пам’яті, слуху, підвищення холестерину, сухість шкіри;
  • порушення роботи кишківника, відчуття холоду, різке зниження чи підвищення маси тіла, випадіння волосся.

Як зрозуміти, що йоду в організмі бракує

Професорка кафедри ендокринології Львівського медуніверситету, ендокринологиня Вікторія Сергієнко

пояснює, що є безліч ознак відсутності йоду, починаючи від загальної слабості, зниження працездатності до відставання в розумовому і фізичному розвитку у діток. «Але навіть порушення концентрації уваги теж може бути проявом браку йоду, тому батькам радимо для діток раннього шкільного віку проводити йодну профілактику. Тобто вживати продукти харчування, які містять сполуки йоду. А ще додатково його споживати у штучній формі, як колись, пригадуєте, у школі дітям давали антиструмін», – додає вона. По кому нестача йоду б’є найбільше:

  • дітки дошкільного, раннього шкільного віку;
  • вагітні жінки, або ті, які планують вагітність;
  • люди похилого віку;
  • люди, які працюють на шкідливих виробництвах.

Фактично, в кожної четвертої жінки середнього віку ми зустрінемо захворювання щитоподібної залози, зазначає Вікторія Сергієнко. «Брак йоду в організмі майбутньої мами може призвести до захворювань щитоподібної залози у дитини. Відновити нормальний баланс йоду в організмі важливо навіть на етапі планування вагітності, тому що йододефіцит може призвести до неможливості завагітніти і до ранніх викиднів», – каже вона.

Наскільки багата на йод вода на Львівщині

За попередніми дослідженнями, завжди бракувало йоду у питній воді гірських районів, зокрема на Сколівщині, Турківщині, Старосамбірщині та Дрогобиччині. У Львівському обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України взялися оновити це дослідження, виявити території ризику і розробити рекомендації – «тарілку харчування» продуктів, які містять йод. Щомісяця у Львівській лабораторії досліджуватимуть по 60 проб питної води з різних куточків області Зокрема, як повідомила провідна інженерка санітарно-гігієнічної лабораторії Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Олена Павловець, аналіз води з Мостиського водоканалу показав вміст йоду 0,207 мікрограм на дм³. Це буде 20,7 мкг на літр, а для споживання людині потрібно 50 мкг. Як розповіла головна епідеміологиня Львівщини Наталія Іванченко, зараз масштабні дослідження тільки починаються, визначені точки, з яких тричі впродовж кожного місяця – серпня, вересня, жовтня буде відбиратися вода. Потім інформацію систематизують і проведуть картографування. Таким чином стане зрозуміла територія ризиків, де надзвичайно мало йоду. «Мешканцям тих територій дамо чіткі рекомендації: кому вирішити цю проблему за допомогою медичних препаратів, а кому – збалансувавши своє харчування», – зауважила вона. Мета: знизити кількість захворювань, які виникають внаслідок йододефіциту.

«Три горішки для Попелюшки»

Якщо в питній воді показник йоду є менший, ніж рекомендований, то решта мікроелементу має надходити з продуктами харчування «У світі ця проблема має рішення на національному рівні – це йодування продуктів, які ми споживаємо щодня. Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, – зауважує ендокринологиня Вікторія Сергієнко. Єдине, що варто пам’ятати, додає вона, що йод легка речовина, яка швидко випаровується, тому, для прикладу, солити треба в самому кінці. Ще використовують йодування води у пляшках, також є йодовані олії. Окрім йодованої солі, епідеміологиня Наталія Іванченко радить звернути увагу на морську капусту та на горіхи. «Горіхи є надзвичайно багатими на вміст йоду, особливо волоські. Недорогою, проте багатою на йод є також морська капуста. Щоправда, не всім вона смакує, але до неї варто звикнути. Якщо хоча би раз на тиждень споживати рибу, а ще салат з морської капусти і їсти щодня три горішки – йододефіцит вам не страшний», – наголошує вона. До щоденного раціону слід включити такі продукти:

  • Морепродукти: мідії, кальмари, креветки, ікру, білу морську рибу (минтай, хек, тріску тощо)
  • морську капусту – ламінарію;
  • яйця, молоко, яловичину, волоські горіхи;
  • овочі: картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат;
  • фрукти: банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа.

Жанна Ліщенко

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"