“Всяке може бути” або як реагують львів'яни на загрозу війни. Опитування

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба днями наголосив, що українці мають протистояти нагнітанню страху загрози війни з боку Росії. І закликав усіх не панікувати, бо це грає на руку Кремля. Та чи вдається це зробити українцям? Як люди реагують на загрозу війни? Чи присутні панічні настрої у Львові?  Команда “Прямої мови Львова” запитала у мешканців міста.   “Нікуди я не збираюся з рідного Львова переїжджати. Я впевнена, що наші хлопці зроблять усе, щоб ми існували, жили так, як ми і живемо - у мирній Україні”, - каже пані Галина. “Негативно реагую! Потрібно жити мирно, дружити із державами-сусідами, одне одного підтримувати. Як у сім'ї, так і у державі - повинна бути, в першу чергу, підтримка. Якщо люди будуть одне одного підтримувати, то буде мир! Для чого воювати? Наприклад, нас у сім'ї четверо… Це мої сестри та брат! Якщо буде війна, ми не будемо ховатися! Ми підемо і будемо захищати свою державу, аби жити у мирній Україні і над нами було мирне небо. Аби у майбутньому наші діти та внуки теж мали мирне небо”, - розповідає пані Юлія. “Намагаюся менше думати, аби себе не накручувати. У мене дуже багато знайомих вже й продуктами закупляються. Деякі до Польщі повтікали. Я спокійно до того ставлюся. Думаю, що нічого не буде. Якщо буде вторгнення, то треба брати зброю в руки і йти воювати! Іншого виходу я не бачу”, - рішуче відповідає Олександр. “Тривожну валізку ми зібрали! Ми слідкуємо за ситуацією. Коли я побачу, що моїй сім'ї загрожує небезпека, то тоді прийматиму міри. Так, можливо, переїжджатиму. Ніхто не може зараз передбачити, як буде розвиватися ситуація, які можуть бути наслідки. Може бути усе, що завгодно. Я не можу вплинути, тому, вибачте, я й “не парюся”, - каже пан Володимир.  “Оцінити реальну загрозу зараз ми не можемо. Ми не знаємо, що там “на верхах” відбувається. Зараз дуже багато інформаційних деструктивних сплесків, які впливають на емоційний стан людей. Я просто раджу жити тут і зараз - у реальності. Адекватно реагувати”, - заспокоює Вікторія.  “Так, реакція є, бо я нещодавно переїхав сюди з Донбасу. Тому вважаю, що є певна загроза. Не знаю наскільки це реально, втім на прикладі Донбасу, бачимо, що всяке може бути…”, - каже Андрій. “Тривожну валізку збираю, але не тільки у зв'язку із військовою загрозою.  Просто збираю на усілякі екстремальні випадки. Може бути будь-що і вона ніколи не буде зайва. Щодо військової загрози? Я читаю Біблію, а там є пророцтва, що будуть війни. Цілком реально, що може таке бути. Якщо буде реальна загроза, то поїду у село до мами”, - розповідає пані Орися.  “Думаю, що Україна достатньо сильна держава, яка зможе витримати цей натиск. Він - психологічний. Я залишаю спокій. Вважаю, що це основне, що ми можемо робити зараз”, - переконує Юрій. “Утікати нема куди! Валізку можна збирати. Будемо надіятися, що у нас це все “викрутиться” і він (Путін) від нас відстане. Знаєте, йому світу забагато, а пів - замало. Він дуже непередбачуваний, але будемо сподіватися, що він не нападе”, - каже пані Дарія. Дарина Татарчук

• ПРЯМА МОВА ЛЬВОВА
• ОПИТУВАННЯ
• РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА