Як у Львові байкери-волонтери рятують людські життя

Євгенія – військова лікарка у запасі. У волонтерській благодійній громадській організації «Мотодопомога» жінка вже понад два роки. Волонтерити, розповідає, покликала війна. Продовжує свою благодійну місію Євгенія і зараз, рятуючи життя на мотоциклі. Ним, до слова, кермує вже 13 років. «Я хотіла свої знання використовувати ще й в цивільному житті. Не тільки за фахом, а й просто тоді, коли можу це зробити. Якщо щось станеться, я на своєму транспорті швиденько добираюся і допомагаю», – розповідає волонтерка ГО «Мотодопомога» Євгенія Маркевич. Серед мотопомічників не лише медики, а й люди найрізноманітніших професій. Сенс їхнього життя – порятунок людей, каже лідер організації Денис Єфімов. Саме він кілька років тому об’єднав усіх однодумців на байках, задля допомоги іншим. «Ми зайняли ланку «реагувальника», «респондера». Ми активно її зараз просуваємо у Львові, в Україні. Ця ланка «перший на місці події» – до прибуття екстрених служб на місце ДТП», – розповідає він.  Цю аптечку тату-майстриня Юлія з собою возить завжди аби вчасно допомогти тим, хто цього потребує. «Одного разу, повертаючись з роботи, я побачила ДТП з мотоциклістом. Дивувало те, що дуже багато людей навколо лише знімали це на телефони, або робили (як я пізніше дізналася) абсолютно неправильні дії. І я зрозуміла, що хочу допомогати, але не знаю як», – пригадує тату-майстриня, волонтерка ГО «Мотодопомога» Юлія Бородій.  З того часу дівчина у команді «Мотодопомоги». Тепер має відповідні навики. До слова, кожен байкер тут обов’язково проходить навчання з надання домедичної допомоги, має медзабезпечення і спорядження. Художниця Софія, наприклад, укомплектовує перед виїздом вкрай необхідні рації. «Дуже важливо вчасно почути один одного – відреагувати. Бо все відбувається на швидкості. На кожному нашому виїзді ми стараємося злагоджено працювати – один одного чути», – розповідає художниця, волонтерка ГО «Мотодопомога» Софія Старух.  Коли трапляється аварія команда волонтерів отримує виклик так само як і лікарі швидкої – через систему оповіщення, щоправда тільки домчати на місце можуть швидше, а значить є більше шансів врятувати життя. «Ми одразу на телефоні бачимо основну інформацію: де, як і коли сталося це ДТП. Кожна хвилина – це шанс вижити людині, особливо при дуже сильних травмах», – ділиться тонкощами своєї роботи мікробіолог, волонтер ГО «Мотодопомога» Євген Гущин.  Охочих долучитися до команди мотодопомоги чимало. На співбесіду сьогодні прийшла двадцятирічна Анастасія. Дівчина, каже, працювати тут мріє вже давно. «Ти тут не катаєшся просто на мотоциклі, не просто ганяєш по дорогах, ти – допомагаєш людям і рятуєш комусь життя», – каже дівчина. Домедична допомога супроводжує і спортивні заходи. Це один з видів їхньої діяльності. Адже, кажуть, біда може трапитися будь-де. Як ось, наприклад, минулого місця – під час півмарафону у Львові. Тоді двох бігунів, яким під час змагання стало зле, першими рятували саме мотоциклісти.

Дарина Татарчук