Зеленський ризикує помилитися. The Economist проаналізував звільнення Залужного

Коли The Economist вперше взяв інтерв’ю у  Зеленського в Києві, лише через кілька тижнів після вторгнення. Він красномовно розповів про те, як його країна бореться за свою долю як європейської демократії. Україна, за його словами, цінує життя більше, ніж територію. Однак потім Зеленський визначив метою повернення всієї окупованої території України. Коли ставало більш зрозуміло, що зараз ця воєнна мета є недосяжною, нетерпимість Зеленського стосовно генерала зростала. Він і його посадовці відчували загрозу через популярність генерала Залужного.

Імовірно, було неминучим те, що у тривалій війні посилиться вплив політики. На жаль, політика в Україні не така, як у Вашингтоні чи Парижі. Це оголена боротьба за ресурси та владу, яка фінансується олігархами та фракціями, а в наші дні - іноземними донорами. На Заході ідеї часто йдуть на другий план; в Україні вони, як правило, відсутні взагалі.

За цих обставин було правильно, що генерал пішов. У демократії збройні сили мають бути підпорядковані політикам. Авторитет генерала Залужного як головнокомандувача вже був критично підірваний чутками про його звільнення. Чим довше Зеленський здавався надто слабким, щоб його звільнити, тим більше страждав і його власний авторитет. Питання в тому, куди це заведе президента і нового Головнокомандувача ЗСУ генерала Сирського.

Якими можуть бути наслідки

Одним із ризиків для Зеленського буде невдоволення, спровоковане в армії звільненням улюбленого командира. Генерал Сирський має репутацію людини, яка готова вступити в бій з ворогом, навіть якщо ціна дуже висока. Це суперечлива фігура, яка викликає різку реакцію з боку діючих офіцерів. Одні хвалять його професіоналізм, інші кажуть, що він наводить жах на підлеглих.  Він менш схильний сумніватися в пріоритетах свого президента. Коли він обійме найвищу посаду, йому доведеться пом’якшити свій стиль командування та навчитися говорити правду владі.

Реорганізація також призведе до збоїв у зв’язку з переходом офіцерів на нові посади в структурі командування. Важливо, щоб ці зміни не погіршили боєздатність України. Невдовзі країна потребуватиме нової мобілізації , навіть якщо генерал Сирський використовуватиме свої війська здебільшого для оборони, що наразі і має робити.

Оскільки генерал Залужний був героєм України, його звільнення матиме також політичні наслідки. Заява Зеленського про його відставку була розмитою щодо того, що він робитиме далі. Ті, хто знають генерала, не бачать у ньому вродженого політика, але в разі чого він не стане  першим досвідченим солдатом, якому голова закрутиться від обіцяної влади. У такій країні, як Україна, той чи інший олігарх, безперечно, сприйматиме його як засіб реалізації своїх амбіцій. Залужному треба зберегти почуття смирення. Зі свого боку, Зеленському потрібно бути достатньо освіченим, щоб зрозуміти, що якщо він і його адміністрація намагатимуться заглушити невдоволення, то завдадуть шкоди політичній культурі, яку намагаються врятувати.

Найважливішим питанням є те, чи зможе Зеленський отримати вигоду від звільнення генерала Залужного, щоб змінити своє бачення війни. Сьогодні він все ще публічно дотримується своєї обіцянки, що Україна поверне кожен дюйм землі, окупований російськими військами, навіть якщо особисто розуміє, що це станеться нескоро, якщо взагалі станеться. Якби українські сили змогли вигнати російських загарбників, це було б чудово. Проте, якщо не станеться щось абсолютно несподіване, то війна, перемогу якої визначають територією, - це війна, в якій Україна не переможе.