На початку березня Якуб Камінський був удома в передмісті Бостона, коли від його друга, хірурга з України, надійшло похмуре повідомлення: турнікети (джгути) у великому дефіциті, а без них багато українських солдатів можуть стекти кров’ю і загинути, - пише The Washington Post.Вісім версій турнікетаКамінскі, аспірант з робототехніки Вустерського політехнічного інституту в Массачусетсі, вважав, що його навички 3D-друку можуть допомогти. Протягом наступних двох місяців Камінскі та його волонтери розробили й удосконалили вісім версій джгута — шматків тканини, з’єднаних пряжками та пластиковими застібками — доки вони не зробили одного, достатньо міцного для війни. Солдату було легко зв’язати його, і його можна було надрукувати з незмінно високою якістю.Тепер вони завантажили свій найкращий дизайн в Інтернет. Близько 120 осіб і компаній по всьому світу, які використовують 3D-принтери, отримали доступ до дизайну. Разом вони виготовили близько 5000 багаторазових джгутів, які прямують в Україну, де їх зшивають і відправлять на поле бою, сказав Камінський.
«Це прекрасна річ», — сказав він. «Якщо це дозволить людям в Україні почуватися краще, і дасть можливість людям допомогти. ... Це щось справді особливе».Допомога прийшла, звідки не чекалиМайже чотири місяці після вторгнення Росії в Україну зберігається критичний дефіцит медичних товарів та аксесуарів для зброї. Але допомога надійшла звідки не чекали: від тих, хто має 3D-принтери. Використовуючи цифрові файли, люди розробляють такі матеріали, як бинти, джгути, шини та додатки до зброї АК-47. Використовуючи програмне забезпечення для комп’ютерного проектування, спеціальні принтери створюють тривимірні об’єкти з пластику або біоматеріалів, що дає змогу залучати великі зусилля для виробництва матеріалів та доставки їх на поле бою.І хоча інтенсивність бойових дій в Україні знизилися, громада продовжує створювати необхідні речі, оскільки війна затягується.
«Ніхто не вірить, що [війна] закінчиться дуже швидко», – сказав Камінскі. «Ми хочемо бути готовими… до майбутнього».Історія 3D-друку бере свій початок з 1980-х років, коли американський інженер Чарльз Халл запатентував процес під назвою стереолітографія, який використовує ультрафіолетове світло для формування об’єктів. З роками цей процес удосконалювався, ставав дешевшим і швидшим, і машини змогли використовувати розроблені програмним забезпеченням проекти для друку таких об’єктів, як медичні пристрої, запасні частини, іграшки та коштовності.3D-друковані матеріали часто допомагають у кризові часи. Вони надають медичним працівникам, військовослужбовцям та організаціям допомоги можливість розробити те, що їм потрібно, і швидко надрукувати вироби, усуваючи труднощі, які виникають із міжнародними затримками доставки та виробництва. Але якість друкованої продукції може бути поганою, а створення витратних матеріалів за допомогою 3D-принтера часто займає більше часу, ніж інші методи, наприклад, виготовлення за допомогою ливарних форм.У 2010 році, під час руйнівного землетрусу на Гаїті, медичні пристрої були надруковані швидко, що дозволило лікарям надавати медичну допомогу, не чекаючи доставки обладнання з-за кордону. У 2018 році організація під назвою Glia Project прийшла на допомогу палестинським мирним жителям, які постраждали в секторі Газа під час протесту проти Ізраїлю, створивши та відправивши їм надрукований на 3D-принтері «джгут».Але в лютому, коли Росія вторглася в Україну, спільнота 3D-друку була піддана випробуванню. Бої в Україні були запеклими, багато людей отримали поранення, а запаси основних медичних товарів в країні скорочувались. Люди в спільноті 3D-друку спілкувалися з українськими військовими, адміністрацією лікарень та благодійними організаціями, намагаючись визначити, що вони можуть швидко надрукувати, що було б найбільш корисним. Турнікети та бинти були неодноразовими проханнями.Головний операційний директор української компанії 3D-друку у Львові Михайло Шульган розповів, що як тільки почалося вторгнення, він почав досліджувати, як 3D-принтери допомагають в інших конфліктах. Його компанія вирішила надавати травматичні пов’язки — шматки широкої тканини, які закривають великі рани — і виробляла їх приблизно 2000 на місяць.Але зараз, сказав Шульган, різних речей не вистачає. Оскільки до українського опору приєднується все більше добровольців, компоненти для зброї та аксесуари стали також необхідними, щоб задовольнити зростання чисельності військ.Його компанія 3D Tech Addtive розробляє та друкує низку аксесуарів для зброї: кобури для АК-47, щоб солдати могли відпочити від зброї; магазини для куль, оскільки порожні патрони часто викидаються, а не використовуються повторно; сумки для перенесення гранат; а нещодавно — антивідблискові лінзи для снайперських прицілів, щоб зменшити відблиски та запобігти видимості українських снайперів. (За оцінками Шульгана, разом вони надали понад 5000 компонентів передовій.)У перші дні вторгнення виникла велика нестача друкарської нитки, в основному через те, що місцеві постачальники перебували в районах, спустошених війною. З тих пір ці постачальники перемістилися на Західну Україну і відновили постачання.Тепер виклики інші. За його словами, майже всі 30 3D-принтерів його компанії походять з Китаю і вони час від часу ламаються і потребують запчастин. Їх важко отримати, тому що вони дорогі, а на їх доставку потрібно чекати.
«Існують випадки, коли 3D-принтер зламався, і ми не можемо нічого з ним зробити протягом двох-трьох тижнів», — сказав він.3D-друковані шиниХоча більшість 3D-принтерів створюють матеріали, щоб зупинити кровотечу або полегшити умови бою, інші зосереджені на реабілітації солдатів.Бретт Кері, фізіотерапевт на Гаваях, розробляє 3D-друковані шини, які можна надсилати бійцям. Переломи кисті дуже поширена травма на війні, і при поганому лікуванні вони можуть викликати довгострокові проблеми.
«Ваші руки потрібні для багатьох основних завдань гігієни та виживання», – сказав він. «Якщо на солдатів накладені шини належним чином, вони зможуть знову повноцінно використовувати свою руку через 8-12 тижнів».Кері створив два цифрові дизайни шин, які були завантажені в Інтернет і надруковані на 3D-принтері понад 1500 разів. Якщо травми запущені, він змушує людей надсилати йому зображення своїх травм за допомогою EM3D — програми для 3D-зображень — яка дозволяє йому виготовляти шину на замовлення, яку потім відправляють в Україну.
«Зараз наголос робиться на технології порятунку життя», – сказав він. «Але, безперечно, потрібна реабілітація, щоб після травми люди могли почати відновлювати своє життя».Боротьба з неякісним товаромКамінскі, який опублікував свої проекти джгута в Інтернеті, сказав, що турбується про те, що деякі 3D-принтери надсилатимуть неякісні турнікети на поле бою. На початку війни він помітив, що багато власників принтерів хотіли допомогти, але вони створювали свої проекти медичних засобів, що призводило до неякісного товару. Він також помітив, що стандартні джгути, виготовлені в Китаї, ламаються.Побачивши це, Камінскі та група волонтерів тижнями працювали, щоб переробити свій джгут, щоб він відповідав найвищим медичним стандартам.Камінскі зняв, як пристрій переїжджає пожежна машина, щоб показати довговічність. Волонтери в лабораторіях Польщі провели стрес-тестування джгута, надрукованого на 3D, щоб довести, що він витримує понад 150 фунтів тиску. У Вустерському політехнічному інституті було проведено ультразвукове дослідження, щоб показати, що джгут може повністю зупинити кровотік. Тепер Камінскі відправив партію волонтеру в Університет Джона Хопкінса для тестування.
«Неетично було б просто придумати абсолютно новий дизайн джгута і не поділитися ним під час війни», — сказав він.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
