Ситуація на «Азовсталі» в Маріуполі та варіанти порятунку

Захоплення Маріуполя на Донеччині триває вже 2,5 місяці і це облога, якої «ще не було в історії». Українські бійці ведуть важкі бої з окупантами, до останніх сил захищаючи територію металургійного комбінату «Азовсталь».

«Маріуполь – це серце цієї війни на сьогодні. Воно б’ється, ми воюємо, ми міцні. Якщо воно перестане битися, у нас будуть більш слабкі позиції. Захисники Маріуполя – це люди, які відтягнули на себе велику кількість ворога. Що міцніша наша позиція в Маріуполі, то міцнішою буде наша позиція на сході держави. І наші позиції будуть більш міцними в ООС»,– повідомляв ще у квітні президент України Володимир Зеленський.

Наразі у «місті Марії» велика  кількістю жертв як серед солдатів, так і  серед цивільних. Ворог постійно намагається штурмувати територію заводу, де перебувають українські воїни та мирні мешканці, а також безперервно завдає авіаударів. Водночас люди в усій Україні та скрізь у світі виходять на мирні заходи з проханням до влади, міжнародних організацій та керівників держав врятувати тих, хто ще там залишився, і застосувати процедуру екстракції. Самі ж бійці «Азова» нещодавно дали просто з-під землі пресконференцію, яку транслює «Громадське». Вони й  надалі з останніх сил  відтягують на себе ворожі сили, демонструючи всю суть титанічної боротьби за свободу та незалежність. Яка ж наразі ситуація на «Азовсталі» та що планує українська влада та міжнародна спільнота, щоб евакуювати ранених бійців та мирних медиків – читайте у матеріалі NTA.

Ухвалили рішення – обороняти Маріуполь

Заступник командира полку «Азов» Святослав «Калина» Паламар повідомив, що наразі ведуться інтенсивні обстріли.

«Лише за ніч ми налічили 25 вильотів, зокрема з трьох стратегічних бомбардувальників. Працюють танки, міномети, снайпери, піхота намагається штурмувати», – зазначив він.

Офіцер управління розвідки Ілля Самойленко повідомив, що захоплення Маріуполя відбувається останні 2,5 місяці.

«Такої довгої осади і захоплення ще не було в історії, з такою кількістю жертв серед військових ворога і значних втрат серед мирного населення. Найбільш розбиває серце те, що відбувається евакуація невеликих груп. Політики відзначають невеликі перемоги — евакуацію кількох десятків та сотень людей, – водночас понад 25 тисяч людей було вбито російською армією», – зауважив він.

Правда в тому, за його словами, що бійці полку «Азов» – унікальні.

«Ніхто не очікував, що ми так довго простоїмо... Багато людей кажуть, що ми – герої. Багато нас називають героями... Ми виконуємо свою роботу. Героїзм з’являється тоді, коли зазнає невдачі планування та організація. Багато людей вважають, що ми живі герої. Переважно так воно і є. Коли почалося оточення міста, ми вирішили все одно тут стояти і захищати його. У нас був наказ захищати Маріуполь. Не було наказу повністю взяти на себе командування обороною Маріуполя, однак ми це рішення ухвалили, бо більше ніхто на таке не спромігся», – розповів він.

За минулу добу на територію заводу «Азовсталь», яку боронять захисники Маріуполя, було здійснено 38 авіавильоти, в тому числі 4 вильоти стратегічних бомбардувальників. Також не припиняє працювати ворожа ствольна артилерія, танки та інше. Противник не зупиняється в спробах захопити українську фортецю та продовжує щоденно здійснювати штурми за підтримки піхоти.

Втрати ворога

За словами Самойленка, українські бійці «Азову» вбили в Маріуполі 2,5 тисячі російських військових та поранили ще 5 тисяч окупантів – це понад 15% військових втрат їхньої армії. Він відзначив, що таких втрат завдали з 24 лютого по 15 квітня.

«Ми також знищили понад 60 танків і пошкодили ще 30 (це 10% їхніх втрат), а ще – 10% артилерійських систем окупантів. Були дні, коли на Маріуполь скидали понад 150 авіабомб. І ми отримали нуль підтримки. Ні повітряної допомоги, ні наземної, ні артилерійської підтримки. Ми фактично були покинуті напризволяще»,  – зазначив Ілля Самойленко.

Зокрема, «Азов» у Маріуполі 8 квітня знищив російську БМП разом з екіпажем.

Про цивільних на «Азовсталі»

Офіцер управління розвідки Ілля Самойленко повідомив, що усередині заводу було декілька тисяч цивільних. Люди втекли з міста та знайшли прихисток на заводі.

«Цивільні для військових – фактор, що обмежує. Якби тут не було цивільних, то місто було б просто полем бою. Але ми захищали їх, бо це наш обов'язок. Ми розмістили їх у бункерах подалі від наших позицій. Ми надавали їм медичну допомогу, їжу, воду – ділилися всіма ресурсами, які мали», – розповів він.

За його словами, цивільні, які стали свідками усіх жахів, що їх вчинила російська армія, знайшли прихисток тут, за нашою лінією оборони, всередині заводу «Азовсталь».

«За останні три дні евакуювали цивільних. Чи всіх евакуювали? Ми не можемо сказати, оскільки жодна міжнародна організація чи українські політики не приїхали на завод, і немає спеціальної техніки, щоб розібрати завали», – розповіли бійці.

Кажуть, на території заводу є безліч загиблих цивільних та військових. Кілька днів тому, попри режим тиші, загинули троє українських військових: один з них унаслідок влучання ПТРК в автівку, яка мала забирати цивільних, а двоє інших – під час скидання бомб з безпілотника. Ще шістьох було поранено. Така ціна евакуації цивільних з заводу.

«Ми не за слова тут, а за народ України. Ми виконуємо свій військовий обов'язок, нам не треба похвали. Поки живі, ми завжди будемо боротися за справедливість, за те, щоб вивезти цивільних та поранених військових», – повідомив заступник командира полку «Азов» Святослав «Калина» Паламар.

Водночас Ілля Самойленко наголосив, що не відповідатиме на запитання про кількість цивільних та військових на заводі.

«Я не буду відповідати на запитання, які містять оперативну інформацію та можуть бути чутливими. Наприклад, про кількість військових, які є на «Азовсталі». Я не можу наражати свій підрозділ на небезпеку», – зазначив Самойленко.

Евакуація мирних мешканців

[gallery size="full" columns="1" ids="400322"] Зазначимо, що 1 травня за сприяння генсека ООН Антоніу Гутерріша та Червоного Хреста із заводу «Азовсталь» змогла вийти частина цивільних – переважно жінок і дітей. Для евакуації цивільних на «Азовсталі» майже два дні тривав «режим тиші». Надалі колону автобусів тримали в селі Безіменне (ОРДО, під контролем окупантів). 3 травня колона зі 156 цивільними після «фільтрації» та перевірок на блокпостах прибула до Запоріжжя. У травні противник уже проник на завод, тривають штурмові дії, бої фактично ведуться на території «Азовсталі», всередині будівель та ангарів. Незважаючи на це, другий етап евакуації цивільних був успішним. Увечері 6 травня віцепрем’єрка Ірина Верещук заявила, що за день вдалося витягнути з «Азовсталі» 50 жінок, дітей та людей похилого віку. Решту вивели 7 травня. За словами урядовців, таким чином, фактично з «Азовсталі» визволили всіх цивільних.

Про шанси в Маріуполі

[gallery size="full" columns="1" ids="400325"] За словами Іллі Самойленка, є декілька варіантів: Перший варіант: можна відкласти зброю і чекати на кінець. Це буде повільна смерть від голоду або швидка від бомб. Другий варіант: можна спробувати втекти, як боягуз. Думати лише про власне життя, а не про обов'язок та присягу. Саме таке відбулося з командиром морпіхів 36-ї бригади Володимиром Баранюком – він відмовився виконувати наказ і спробував втекти з міста з невеликою групою танків і броньованих машин. Такий варіант може призвести до смерті: одна людина загинула. Нагадаємо, що 11-12 квітня 36-та окрема бригада морської піхоти ВМС ЗСУ імені контрадмірала Михайла Білинського в оточенні в Маріуполі фактично розділилася на групи з різним спрямуванням та різною долею. Одна група, на чолі з комбригом Баранюком, вирішила прориватися з оточення в бік лінії фронту з колоною техніки. Внаслідок вогневого ураження була розсіяна, частково потрапила в оточення і в полон. Доля більшості воїнів із цієї групи залишається невідомою. Багато з них чи були поранені. Баранюк, як з’ясувалося, в полоні живий. Друга група, приблизно із двох сотень бійців, на чолі з Сергієм Волинським (Волиною), успішно об’єдналася з полком НГУ «Азов», перейшовши на його позиції на заводі «Азовсталь». Найбільша група, що перебувала на заводі «Азовмаш», потрапила в полон до російських військ та «ДНРівців». 13 квітня командири «Азову» і морпіхів записали відео після успішного з’єднання на «Азовсталі» (Сергій Волинський очолив бригаду після загибелі, зникнення безвісти чи потрапляння в полон вищих командирів). У ніч на 20 квітня Волинський у відеозверненні заявив, що йдеться, можливо, про їхні останні дні чи години в оточенні, та попросив про ексфільтрацію на територію третьої держави. Третій варіант: можна здатися. Четвертий варіант – єдиний спосіб, який гарантує життя, за яке вам не буде соромно, – це стояти і боротися. Зазначимо, що захисники Маріуполя за власними вибором відмовилися залишати місто.

«Ми весь цей час знали, що полк «Азов» не має високих шансів на виживання, якщо нас візьмуть у полон. Здатися для нас неприйнятно. Ми не можемо зробити такий подарунок ворогу. Кожен полонений –це ресурс політичного і військового тиску, щоб підвищити рівень переговорів і позицій, які ми можемо залишити на політичній сцені. Одного з наших солдатів у 20-х числах квітня захопили в полон під час бою. Він був непритомни. Після цього російська пропаганда публікувала відео про те, що українські солдати здають зброю, а згодом мати отримала повідомлення про його смерть», – розповів Ілля Самойленко.

За його словами, у них є  кілька полонених російських військових, яких потім планують обміняти. Він зазначив, що в українських  бійців уже не має страху, він зник.

«Кожний день, кожна хвилина можуть бути останніми, тож страху нема. Не так важко жити без страху», – зазначив він.

Про евакуацію військових, поранених та медиків

«Ми можемо бути лише евакуйовані, тому що ми вже витратили всі ресурси для ефективної оборони. У нас все ще є провізія, вода та зброя, зокрема артилерія, але ми не можемо її використовувати, бо ми близько до міста. Але всі наші ресурси обмежені, ми не отримували поновлення. Ми будемо боротися до кращого вирішення ситуації», – повідомив Ілля Самойленко.

Щодо евакуації поранених і медиків, то якщо політики зможуть гарантувати для них безпеку, це добре.

«Медики виснажені. Вони герої, вони робили справді неможливі речі. Але якщо медиків евакуюють з заводу – військові будуть обмежені в отриманні медичної допомоги», – зазначив Самойленко.

За його словами, міжнародний розголос став настільки великим, що зараз дуже багато петицій і заяв щодо нашого порятунку. Багато людей хочуть допомогти, але вони не знають, як. [gallery size="full" columns="1" ids="400297"]

«Втрутитись могла б бути будь-яка країна, лише не Росія і не та, що підтримує Росію. Будь-яка країна, яка має достатньо мужності втрутитися і зупинити Росію — це було б добре для нас», – повідомив Самойленко.

[gallery size="full" columns="1" ids="400299"] Також, за його словами, є декілька сотень поранених людей.

«У нас багато поранених, яких ми не можемо залишити тут, вони заслуговують на належну підтримку та лікування. Ми не покинемо нікого. Ми надаємо необхідну допомогу, але в нас багато поранених солдатів, які мають бути евакуйовані»,  – повідомив офіцер управління розвідки Ілля Самойленко.

Полк «Азов» показав умови, в яких перебувають поранені військовослужбовці в заблокованому Маріуполі, вкотре нагадавши про критичну потребу в евакуації захисників. Фото поширила пресслужба полку 10 травня. [gallery size="full" columns="2" ids="400300,400302,400304,400305"]

«Увесь цивілізований світ має бачити умови, в яких перебувають поранені, скалічені захисники Маріуполя і діяти! В повній антисанітарії, з відкритими ранами, перев’язаними не стерильними залишками бинтів, без необхідних медикаментів і навіть харчування. Ми закликаємо ООН та Червоний Хрест показати свою гуманність та підтвердити основні засади, на яких вас створено, врятувавши поранених людей, що вже не є комбатантами», – йдеться в повідомленні.

[gallery size="full" columns="2" ids="400327,400328"] «Військовослужбовці, яких ви бачите на фото і ще сотні на заводі «Азовсталь» – з тяжкими пораненнями ціною власного здоров’я захищали Україну та увесь цивілізований світ. Невже тепер Україна і світова спільнота не здатні захистити та подбати про них? Ми вимагаємо негайної евакуації поранених військовослужбовців до контрольованих Україною територій, де їм нададуть допомогу та забезпечать належний догляд», – наголосили в полку.

Врятуйте Маріуполь. Петиція та процедура екстракції

Зазначимо, що петицію «Врятуйте Маруполь» опублікували на сайті Change.org., і вона уже набрала більше мільйона підписів. [gallery size="full" columns="1" ids="400306"] Цю петицію створили активісти й низка неурядових організацій до Організації Об’єднаних Націй та лідерів країн усього світу із закликом врятувати українських бійців та цивільних із заводу «Азовсталь» в обложеному Маріуполі, застосувавши процедуру екстракції.

«Угруповання супротивника в десятки разів перевищує наше. Вони мають панування в повітрі, в артилерії, в угрупованнях на суші, у техніці й танках. Ми ведемо оборону на одному об’єкті, на заводі, де перебувають військові Маріупольського гарнізону та цивільні особи, які потрапили до пастки війни. Ми звертаємося до світових лідерів допомогти нам. Ми звертаємося з проханням застосувати до нас процедуру «extraction» і вивести нас на територію третьої держави», –зазначив в одній з промов командир 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Сергій Волинський (Волина), після того, як морпіхи об’єдналися з «Азовцями» на території заводу «Азовсталь».

Термін «екстракція» (або «ексфільтрація») походить від англійських слів 'extraction', 'exfiltration'; 'exfil' та передбачає переміщення людей з підконтрольної ворогові території в безпечну зону. Один з найяскравіших прикладів екстракції – це події в Дюнкерку в 1940 році. [gallery size="large" columns="1" ids="400307"] 10 травня 1940 року Німеччина розпочала план блискавичної війни проти Бельгії, Нідерландів та Люксембургу «Gelb». Наступним кроком стала реалізація плану «Rot» –  вторгнення до Франції в обхід укріплень лінії Мажино. В результаті  Британський експедиційний корпус, французький 16-й корпус та залишки бельгійських військ –були заблоковані поблизу берегової лінії моря. Черчилль та Адміралтейство вирішили евакуювати військових, до того ж залучили для втілення плану в життя навіть цивільні судна. У результаті 300 тисяч військових було врятовано, а ця рятувальна операція ввійшла в історію. Історія знає й інші приклади ексфільтрації – наприклад, так звана Канадська Хитрість 1980 року, коли ЦРУ й Канадському урядові вдалося таємно евакуювати з Ірану працівників американської дипмісії. І сьогодні активісти вимагають провести невідкладну процедуру extraction. Це означає евакуацію всіх цивільних, всіх поранених, тіл загиблих та всіх військовослужбовців України із заблокованого Маріуполя. Вона передбачає:

• забезпечити термінове припинення вогню з гарантіями з обох сторін у Маріуполі;
• організувати негайний контроль за дотриманням режиму припинення вогню третьою стороною;
• організувати морську евакуацію цивільного населення та українських військовослужбовців на територію, підконтрольну українському уряду, або на територію третьої держави-посередника. Морська евакуація може супроводжуватися наземним гуманітарним коридором для цивільного населення та українських військових на територію, контрольовану українським урядом, або до третьої держави-посередника.

Діти українських воїнів з «Азовсталі» закликають світ допомогти повернути своїх батьків. Лілія Чміль 

• ПОРЯТУНОК
• МАРІУПОЛЬ
• ВІЙСЬКОВІ
• ВІЙНА З РОСІЄЮ