четвер, 6 лютого, 2025
НТА > НОВИНИ > Температурні рекорди-2021 і війни за воду. Чи перетвориться Україна на пустелю цього літа

Температурні рекорди-2021 і війни за воду. Чи перетвориться Україна на пустелю цього літа

Науковці стверджують: банани в Україні дозріватимуть ще не скоро, втім зміни клімату вже відчує кожен. І це тільки початок

Температурні рекорди-2021 і війни за воду. Чи перетвориться Україна на пустелю цього літа
Уже не перший рік українці мають справу зі непередбачуваними природними каверзами. Відчути кліматичні зміни можна було й цієї весни, коли сніг та мороз протрималися аж до середини квітня. Втім, на заміну холодній весні синоптики обіцяють спекотне літо.

Чим шкідливі такі температурні коливання для довкілля та чи почнуть в Україні рости банани, яким буде літо-2021, читайте у матеріалі NTA.

Готуємося до +40 влітку 

Синоптики прогнозують, що цього року погода влітку може бути різноманітною - як з дощами та грозами, так і зі спекотними днями. Загалом зміни температурного режиму за останні 20 років показують, що середня температура літнього періоду зросла від 1,5 до 2 градусів. В Українському гідрометеорологічному центрі наголосили, що особливо спекотними можуть бути липень та серпень. «Наприклад, нинішній рік, минулий і позаминулий входять до п’ятірки рекордних років на земній кулі з точки зору зростання температурного режиму. Тому ймовірність, що впродовж літа, а особливо в липні та серпні, будуть дні із температурою 30-35 градусів, дуже висока», - пояснили в Украгідрометцентрі. В окремі дні температура в південних, східних та навіть західних регіонах може сягати 40 градусів. Втім, назвати такі показники температури аномальними також не можна, оскільки абсолютний максимум на території України зафіксували у серпні 2010 року на метеостанції Луганськ. Тоді температура піднялася до +42,0°С.

Зими в Україні більше не буде?

В Укргідрометцентрі зазначили, що загалом зими тепер будуть м’якими, не сніжними, з великою кількістю опадів у вигляді дощу та з температурним режимом, який може значно змінюватися. Періоди похолодань також будуть, однак дещо коротшими. «Щодо минулорічної зими, то це була дійсно виняткова ситуація. Тоді в Україні взагалі не було зими у метеорологічному розумінні цього слова. Тобто не відбулося стійкого переходу середньої добової температури через нуль градусів у бік зниження. Але ось остання зима показала, що все може буде по-іншому», - розповіли синоптики.

 В Україні з’являться екзотичні види рослин

Кандидат біологічних наук, перший заступник директора з наукової роботи «Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем» Олександр Васенко

пояснює, що зміни клімату пов’язані з циклами природних змін, які зараз відбуваються на нашій планеті. Перш за все, на думку науковця, потрібно звернути увагу на господарську діяльність людини і врахувати спекотне літо. «Сільське господарство має бути адаптоване до цих змін. Культури, які будуть вирощуватися, мають бути посухостійкі», - зазначив він. Попри те, що середня температура щороку зростає, банани в Україні ще не швидко почнуть рости, каже Олександр Васенко. Втім, можуть відбутись зміни у складі природних екосистем. Ті види, які раніше не мали можливості розвиватися в Україні, вони отримають таку можливість. Це може призвести не просто до збільшення різноманіття, а до зміни структури природних екосистем, а це може призвести до негативних наслідків.  «Зокрема, це стосується інвазійних видів та інтервентів, які через підвищення температури знаходять собі місце для існування на наших територіях. Яскравий приклад, який ми з вами бачили, - це та пістія (екзотичні водорості, батьківщиною яких є Африка), яка з’явилася у Сіверському Дінці, і заполонила його так, що можна було переходиnи пішки по цих рослинах з берега на берег. Це були серйозні проблеми. Вони будуть повторюватися», - додав науковець. Васенко наголосив, що висока температура води буде сприяти розвитку чужорідних, екзотичних видів. Екосистеми в нашій країні порушені діяльністю людини, тому не зможуть самі боротися з цими небезпечними видами. «Ми будемо мати неприємності як через чужорідні види, так і через ті види, які у нас вже є. Ця ж омела (рід напівпаразитичних кущів, - авт.). Це наш вид, але він стає інтервентом – інвазивний вид, який буде широко поширюватися саме через те, що для нього будуть створюватися сприятливі умови», - зауважив кандидат біологічних наук.

Україна перетвориться на пустелю?

Експерти стверджують, що посухи Україну не оминуть. Втім, Олександр Васенко уточнює, що опустелювання в нашій країні відбувається не лише через зміни клімату, але й через діяльність людини. «Меліоративні системи, які осушували болота, території, які слугували резервом для поповнення річок, порушені. Поверхневі шари ґрунту, особливо там де осушувалися болота, винесені вітром. Подивіться на Полісся – там уже пустеля утворюється. Вони, з одного боку, пов’язані зі зміною клімату, а з іншого - із непродуманою діяльністю людини», - говорить Васенко. Також в Україні можуть зникати холоднолюбиві культури, які не пристосовані до високих температур.

Війна за чисту воду

 

Негативно на водні об’єкти вплинула і зима без снігу, оскільки весною заплави річок не заповнюються водою. «Надалі буде ще гірше, якщо ми не змінимо управляння водним господарством і не збережемо річки з їх заплавами. Річки в Україні зникають через зміну клімату, але людська діяльність загострює ситуацію. Якщо раніше були війни за енергоресурси, то зараз будуть за чисту воду. Буде менше води, то це також відобразиться на стані популяції якихось видів плазунів», - розповідає Васенко.  Про те, що клімат змінюється свідчать і масштабні повені в Україні, зокрема минулорічні повені в Карпатах. Однак причиною таких природних катаклізм є й людська діяльність, а саме вирубка лісів.  «Повені в Карпатах - це, з одного боку, зміна клімату. Але будьмо об’єктивними. Я пам’ятаю, що колись приїжджав у Карпати, то вони зелені були. В лісі все випаровувалося, а зараз у горах вода одразу йде в річки і починаються неприємні наслідки, повені. У природі не потрібно поводитись так, як у себе вдома», - резюмував науковець.

Валерія Рабінович

Фото: з вільних джерел

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"