субота, 15 березня, 2025
НТА > Статті > Треба говорити правду. Ексміністр інфраструктури Омелян про те, чому обвалився міст через Західний Буг

Треба говорити правду. Ексміністр інфраструктури Омелян про те, чому обвалився міст через Західний Буг

Треба говорити правду. Ексміністр інфраструктури Омелян про те, чому обвалився міст через Західний Буг

Обвал моста через річку Західний Буг, неподалік села Гайок, змусив посадовців вкотре перевірити усі переправи області на аварійність. Бо, попри постійні скарги місцевих, влада нічого не зробила для того, щоб попередити обвал. NTA пропонує міркування міністра інфраструктури України у 2016-2019 Володимира Омеляна щодо того, якою є насправді ситуація з дорожньою інфраструктурою та скільки потрібно часу і грошей, щоб довести її до належного рівня.

Аварійні мости України

Треба говорити правду. З тих понад 16 000 мостів, які є в Україні, більше половини вичерпали свій термін експлуатації. І перебувають або в аварійному, або передаварійному стані. Що необхідно зробити? Насамперед, кожного року має бути ретельне обстеження усіх технічних споруд на території України. Це не можуть бути відписки чи «якось воно ще постоїть». Потрібен ґрунтовний аналіз і розрахунки: чи вони витримують навантаження, а якщо витримують, то яке?

Реакція влади на обвал моста

Я уважно прослухав реакцію і «Укравтодору», і Служби автомобільних доріг після цієї події. Прикро, що позиції різняться. Бо, якщо «Укравтодор» зазначає, що цей міст був у передаварійному стані  і вони внесли його до переліку тих, які підлягають невідкладному ремонту, то Львівська служба зазначила, що міст був у задовільному стані. Однак впав через навантаження фурами. Дійсно. Фури. Розбивають українські дороги, нищать не лише автошляхи, але й мости. Але, знову ж таки, питання скарг місцевих мешканців. І це публічно теж зафіксовано, які попереджали раніше, що може дійти до катастрофи. На жаль, місцеві чиновники не відреагували і тепер зрозуміла їхня реакція. Вони бояться адміністративної чи кримінальної відповідальності. Слава Богу, обійшлося без жертв, але виклик дуже серйозний. Тому я би дуже радив «Укравтодору» не займатися відписками чи роз’ясненнями, а ґрунтовно обстежити стан технічних споруд в Україні. А також, замість того, щоб будувати  об’єкти для фотографій, витрачаючи на них мільярди, ці кошти терміново скерувати на капітальний або поточний ремонт тих аварійних споруд. Бо ж бачимо, що один міст зупинив усе транспортне сполучення між областями. Це дуже серйозна загроза. А якщо воєнні дії і потрібне перекидання наших військових сил? Тоді нас зупинить не військова диверсія Росії, а власне «головотяпство».

Мости – це дороге задоволення

По-перше, мости – це дороге задоволення. І для «Укравтодору», і для багатьох людей у владі набагато приємніше бачити кілька кілометрів нового шляху, аніж відремонтовані 100 чи 200 метрів мосту. Вони думають, що ті ще якось витримають, але це не так. Друга проблема у тому, що є обмежене бюджетне фінансування. Для того, щоб одномоментно відремонтувати усі мости в Україні, як і обіцяв президент Зеленський, то одного року замало. Він уже сам це розуміє. Це має бути системна робота. Ну і третя історія – якість тих мостів, які були збудовані у радянські часи. Вони були розраховані на абсолютно інше навантаження. Особливо мости не міжнародного чи державного значення, а регіональні мости. Доволі часто за радянських часів будували теж з порушенням технологічних вимог. І коли якісно зведена технічна споруда має витримати 50-100 років, то в Україні мости приходять у катастрофічний стан уже за 30-40 років.

Історія на кілька десятків років

Свого часу ми впроваджували окрему програму саме з відбудови мостів. Нова влада це продовжує, але обсяги явно недостатні. Якщо будемо ремонтувати 100 чи навіть 150 мостів за рік, як декларується (хоча насправді робиться менше 100 мостів), то на те, щоб відремонтувати 8 тисяч аварійних мостів, піде кілька десятиліть. Також свого часу ми порахували, що для того, щоб привести всю дорожню інфраструктуру до належного стану (ми не говорили про європейські автобани) потрібно мінімум трильйон гривень. І за 5-10 років ми були готові це зробити. Але зараз корупційні апетити суттєво зросли. І, якщо з бюджету передбаченого на дороги, зникає порядка 30-40%, то, безумовно, грошей не вистачить. Окрім того фінансування зменшилося. Якщо у 2020 році декларували 120-130 мільярдів гривень, то цього – маємо фактично 100 мільярдів. До того ж вони ще не надійшли і коли будуть – невідомо. Більше деталей про аварійні мости у Львівській області, їх реконструкцію та скільки це коштує, дивіться у програмі "Правда.Підсумки" о 19.00.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"