Тарас Тимчак, який є учасником товариства військово-історичної реконструкції «Печерська сотня», займається відтворенням побуту XVII століття вже близько 10-ти років. Про це повідомило Суспільне. Упродовж тижня він працює фінансистом, а щовихідних проводить екскурсії козацькою слободою для відвідувачів Шевченківського гаю. Його головна мета – якомога більше людей познайомити із «живою» історією України.
«Козацька слобода — це місце, де козаки з жінками, з дітьми могли просто жити, а не воювати. На цій локації ми змогли розвинути напрямок «живої» історії, адже, як показує практика, людям хочеться доторкнутися до чогось, потримати у своїх руках, щось спробувати», – розповів Тарас Тимчак.
Саме цим вони, за словами ентузіаста, і намагаються привабити людей не лише зі Львова, а й зі всієї України. Дуже часто люди з-за кордону приїжджають.
Чоловік наголосив, що відтворює побут звичайного козака-реєстровця, який веде своє господарство та не женеться за великими грішми. Більшу частину одягу та спорядження для реконструкції Тарас Тимчак виготовив самостійно з тих матеріалів, які мали у XVII столітті.
«Мені здається, що мені трохи те передалося від бабусі з дідусем, бо вони теж вміли тримати голку в руках. Але мене ніхто не вчив шити, може душа лежить, може просто цікаво. Мені здається, що якщо у тебе є якесь захоплення, ти розпочинаєш під нього якісь свої внутрішні резерви шукати. Відповідно, у тебе розпочинає виходити або не виходити, тут уже як тобі дано», – зазначив Тарас Тимчак.
Під час екскурсій реконструктор ділиться фактами із життя козаків та розвінчує міфи.
«Зазвичай у дітей запитую: «Яка найважливіша зброя козака?» Усі кажуть – шабля. Але це не так. Шабля була не в кожного. Насправді ж основна зброя козаків – самопали. Очевидці, які бачили козацьке військо, яке наступало на них, казали, що воно нагадує грозову сіру хмару. Такий ефект забезпечував димний порох для самопалів. Мушкетний вогонь розпочинав бій і часто закінчував його. І якщо шабля була не в кожного, то самопал був у всіх», – зауважив чоловік.
Тарас Тимчак стверджує: щоб відчути і відтворити дух епохи, реконструктори під час історичних походів уникають сучасних речей та предметів побуту.
«Під час історичних походів виключена сучасна їжа, сучасні речі та предмети побуту. Ви просто себе випробовуєте на повну: у вас змінюються думки, світогляд. Якщо потрібно заспівати пісню до Богородиці – заспіваємо пісню XVII століття. Адже як ми можемо співати пісні, які написані в ХІХ сторіччі, якщо ми козаки XVII сторіччя? Ось на такому ми рівні заглиблення», – додав Тарас Тимчак.
Окрім матеріальних ознак часу, реконструктори, за словами Тараса Тимчака, намагаються пізнати та відтворити духовну складову епохи.
«Дуже часто щиро звертаємося до Покрови перед тим, коли їмо чи, наприклад, якщо на фестивалі стріляють один навпроти одного, чи ми фехтуємо. Може статися будь-що, тому треба завжди просити Богородицю про заступництво. Навіть був такий момент, коли ми освячували прапори, приходили в церкву, просили священника, щоб він нам відправив певний триб, саме освячення козацьких прапорів так, як це було у 17-му столітті», – наголосив чоловік.
Тарас Тимчак каже, поєднувати робочі обов'язки фінансиста та захоплення історією вдається, хоч доводиться працювати без вихідних:
«Поєднувати, з одного боку, просто, а з іншого – складно. Можна сказати, що мій відпочинок – ось тут, на слободі. Звичайно, фізично втомлююся, але коли я порівнюю себе з людьми, які лежать на диванах, дивляться телевізор чи сидять у телефонах, то мені здається, що я щасливий чоловік», – підсумував Тарас Тимчак.
Нагадаємо, що поблизу Котельви на Полтавщині археологи знайшли скляні прикраси. Їх розшукали на Барвінковій горі на території історико-культурного заповідника «Більськ». На Львівщині на території «Давнього Пліснеська», що у селі Підгірці, львівська родина Іванцівих разом із працівниками заповідника звели слов’янську хату зразка Х століття. Будували її близько двох місяців – за розмірами та параметрами, які встановили археологи. Згодом помешкання укомплектували, і в ньому жили Ярема з дружиною Марією та чотирма дітьми.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
