У "Львівській політехніці" створили бойових роботів для української армії

Як повідомив сайт Армія.Inform, роботи можуть перевозити зброю та техніку, самостійно здійснювати розвідку та навіть завдавати удару. За словами інженера-механіка, доктора технічних наук, доцента кафедри автомобілебудування Національного Університету «Львівська політехніка» Романа Зінька, робота над проєктом розпочалася ще 2014-го року з початком російської агресії. Фактично всі напрацювання доводилося створювати з «нуля». «Велике значення має підхід з точки зору організації й концепції розробки. Звісно, зі світовими гігантами й іншими професіоналами важко конкурувати, але напрацювання "Львівської політехніки" доволі суттєві», – розповів Роман Зінько. Він зазначив, що нині винахідники відпрацьовують можливість використання групи роботів. Мова йде про так звані бойові рої. Також вели роботу над вдосконаленням окремих елементів бойових роботизованих машин. На відміну від інших держав, що не воюють, Україна має унікальну можливість випробовувати комплекси та платформи в бойових умовах. За словами інженера, основою проєкту є створення військової бойової одиниці, яку рекомендували у Збройних Силах представники технічної розвідки. Відповідно вже спроєктовано й виготовлено кілька машин, які мають виконувати конкретні бойові завдання. Дотепер вже створено 11 типів макетних, експериментальних та дослідних мобільних робототехнічних платформ, комплексів і їхніх модифікацій масою від 15 до 200 кг. Вони належать до розвідувальних, розмінувальних, транспортних, охоронних і навчальних класів машин. Тривають зустрічі з представниками Збройних Сил, під час яких обговорюють можливості подальшої співпраці. Роман Зінько розповів, що наразі машинами керують дистанційно з пультів. Пізніше планують впроваджувати елементи штучного інтелекту. Тобто, якщо машина рухається за кількасот метрів від оператора, і на її шляху виникає перешкода, то у програмному забезпеченні встановлять стандартні процедури, щоби робот міг працювати навіть у разі втрати зв’язку. У розробці та виготовленні роботизованих платформ активну участь беруть студенти, які виконують допоміжні роботи – розробку креслень і виготовлення тих же гусениць, обслуговування машин тощо. Першою мобільною робототехнічною платформою від НУ «Львівська Політехніка» була МРП-01 – дистанційно керована машина з набором функціональних можливостей, здатна реалізувати на фізичному рівні рішення в певних класах ситуацій, що визначають стан середовища. На основі концепцій, закладених в її конструкцію, відбувся подальший розвиток мобільних роботизованих платформ у Львівській Політехніці. Ще однією цікавою платформою від львів’ян є МРП-05 «Борсук», який використовує універсальний маніпулятор. Він дає змогу розширити транспортні та інспекційні функції платформи, забезпечує виконання підйомно-вантажних операцій. Є ще і МРП-12 «Кесентай», призначений для доставки вибухових пристроїв для знищення вогневих опорних точок противника, транспортних засобів та іншої військової техніки. Може використовуватися і як дистанційний пункт спостереження за передовою лінією противника. Також серед перспективних платформ – і МРП-10 «Пластун», що дозволяє своєчасно виявляти противника, спостерігати за його діями, розвідувати місцевість, здійснювати пошук із застосовуванням засобів радіолокаційної, оптико-електронної, оптичної, звукової, сейсмоакустичної, геофізичної, магнітоелектричної розвідки. Це далеко не весь список спроєктованих та розроблених роботизованих платформ та спеціалізованих модулів до них від Львівської Політехніки. Інша їхня спеціалізація – доставка вантажів, використання стрілецького озброєння, евакуація поранених тощо. Нагадаємо, що серед учасників військового параду в Києві до Дня Незалежності України були і роботизовані колісні платформи. Самостійно Хрещатиком вони не пересувалися – їх можна було побачити на причепах.