Хлопчик перебував під наглядом лікарів упродовж кількох років. Проте через відсутність постійної батьківської опіки та перебування у дитячому будинку провести операцію раніше було неможливо. Такі втручання потребують не лише ювелірної роботи хірурга, а й надскладного післяопераційного догляду, який важко забезпечити в умовах закладу інтернатного типу.
У дитини була важка форма патології: значне викривлення та аномальне розташування отвору уретри. Це створювало критичні проблеми з сечовипусканням та загрожувало важкими психологічними наслідками у майбутньому.
Команда урологів застосувала сучасну поетапну методику Duckett (1986). Її суть полягає у формуванні нової уретри з власних тканин пацієнта (крайньої плоті).
-
На першому етапі нову уретру не з’єднують з основною, що дозволяє тканинам загоїтися без контакту з сечею.
-
Це значно знижує ризик появи рубців та нориць.
-
Через 3-6 місяців відбудеться другий етап — остаточне з’єднання каналів.
20 днів нерухомості заради результату
Післяопераційний період став справжнім випробуванням для маленького пацієнта: дитина мусила перебувати у лежачому положенні до 20 днів. Це критична умова для того, щоб сформовані тканини прижилися.
Сьогодні лікарі звітують про успіх:
-
уретра сформована правильно;
-
ускладнень немає;
-
дитина почувається добре і готується до наступного кроку.
За статистикою, понад 90% пацієнтів після такого лікування повністю відновлюють функції організму.
Складну операцію провела команда фахівців: урологи Андрій Поцюрко, Ігор Гримак, Данило Іваськевич, Богдан Гижа, Наталія Пляцко, анестезіолог Віра Приймакова та операційна медсестра Галина Ших.
Для цього хлопчика операція стала справжньою інвестицією у майбутнє — тепер він зможе рости, не відчуваючи обмежень через вроджену ваду.

Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"