Аргентинські археологи виявили в печері Патагонії найдавніші наскельні малюнки в Південній Америці. Близько 8 200 років тому люди почали малювати гребінчасті візерунки – ймовірно, так вони реагували на стрес. Про це повідомив The New York Times, посилаючись на матеріал у спеціалізованому виданні Science Advances. Науковці дослідили печеру Куева Уенель 1. У ній вони знайшли найдавніший живопис в Південній Америці. Печера розташована на північному заході регіону Патагонія в Аргентині. Це найпівденніший край Америки й останній континентальний регіон, який заселили сучасні люди під час пізнього плейстоцену (до 11 700 років тому). Відрізняється ця екосистема від Анд, де клімат був вологішим і теплішим, чудовим збереженням палеоекологічних і археологічних артефактів. У печері, в якій є близько 900 малюнків, розпочали досліджувати гребінчасті зображення. Це паралельні вертикальні лінії, що розгалужуються від горизонтальної, схожі за виглядом на гребінці, чи горизонтальні лінії, що розгалужуються в боки від вертикальної. Спершу вчені припускали, що наскельному живопису в печері близько декількох тисяч років. Проте радіовуглецевий аналіз здивував вчених. Вони відкрили, що найстарішим малюнкам близько 8 200 років, а найновішим – близько 5-ти тисяч років. Це найдавніші малюнки, знайдені не тільки в Патагонії, а й у Південній Америці.
«Ми отримали результати, й це нас дуже здивувало. Нам довелося переосмислити деякі речі», – сказала в коментарі The New York Times Гвадалупе Ромеро Вільянуева, авторка дослідження з аргентинської урядової агенції CONICET і Національного інституту антропології та латиноамериканської думки в Буенос-Айресі.
Перші ознаки появи життя в печері, згідно з дослідженням, датовані близько 18 тисяч років тому. Водночас поява перших людей відбулася приблизно 11 721 – 10 162 роки тому – про це свідчать кістки гуакано з порізами, вугілля з вогнищ, трави з підстилки. Вчені також вважають, що печера стала культурно важливою, відразу як там з'явилися люди.
Традиція живопису в печері тривала приблизно 3 250 років – у середньому люди тоді жили 25 років, отже, знання про наскельні малюнки передавали приблизно протягом 130-ти поколінь, кажуть науковці. Печера є своєрідним місцем колективної пам'яті: традиція передавалася від покоління до покоління (зокрема, для малювання використовували той самий пігмент).
Науковці вважають, що поява малюнків може бути пов'язана зі зміною клімату, важкістю життя в північно-західній Патагонії, посушливістю та холодним кліматом. Тобто, ймовірно, малюнки стали реакцією людей на стрес. Також вони припускають, що малюнки були важливим джерелом передання інформації, серед іншого – мали попередити людей про небезпеку.
Нагадаємо, що не так давно Гватемалі знайшли давнє поховання правителя майя 4 століття нашої ери. Досі наука не знала його імені. Це відкриття коригує наукові знання про систему влади майя.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
