Як у Рудному замість дитячого садочка може з’явитися житлова забудова

За статистикою, на 100 місць у дитячих садках Львова претендує в середньому 113 дітей. Тому батьки вимушені ставати у чергу чи не одразу ж після народження малюка. Досить часто проблему обіцяють вирішити забудовники, коли проєктують будівництво дитсадка в межах майбутнього житлового комплексу. Проте іноді на етапі спорудження виникають дивні зміни і замість запланованого дошкільного закладу раптово може вирости ще одна багатоповерхівка. Свого часу таку схему забудовник провернув на вулиці Залізничній. Схожу оборудку намагалися повторити на Підголоско. Але мешканці мікрорайону таки відстояли територію дитсадка. Тепер свої права на дошкільний заклад виборює громада Рудного.

Земля під садок. Велике розбити на дрібне і продати

Дитячі майданчики Рудного переповнені навіть у будні.  І не лише тому, що це улюблене місце відпочинку дітлахів. Просто батькам банально нікуди подіти своїх чад.   «У нас садочок переповнений вдвічі. Садку вже більше 30 років. Це проблема. Ми не маємо куди подіти дітей», - описує ситуації із дошкільною освітою у Рудному його мешканка Анна Самонар. Пані Анна пригадує, як щоранку важко діставалася з онуками садочку до Львова. Дошкільний заклад у Рудному лише один, тому місця на всіх дітей не вистачає. Вирішити проблему мало би будівництво нового, нехай і приватного, дитячого садка. У 2005 з такою ініціативою виступив місцевий бізнесмен Олександр Клюс, що здивувало тутешню громаду. «Я ще сказала, що садочок – це дуже складно, адже там високі вимоги. То не так просто побудувати приватний садочок. Державний простіше», - коментує Анна Самонар. Ділянку площею в 0,8 гектара, передали чоловіку в оренду на 25 років для будівництва та обслуговування приватного дошкільного закладу. Втім час минав, а спорудження садочку не розпочиналося. Тривожним дзвіночком стало звернення підприємця на одній із сесій селищної ради.

 «З браком коштів на будівництво садочка він вирішив поділити ділянку на декілька частин, щоби продати і мати кошти, за які будувати садочок. Він звернувся до сесії сільської ради про зміну цільового призначення землі. Йому відмовили», - пригадує мешканець Рудного Андрій Драган.  

У стінах Рудненської селищної ради ідею Клюса не підтримали. Попри це, підприємець зумів таки розділити ділянку, що була призначена під будівництво садочку, на кілька частин, а разом з тим змінити статус використання землі. За словами Анни Самонар, мешканці писали запити, щоб дізнатися, що ж відбулося із землею – чіткої відповіді не отримали.

«Не маючи права змінювати цільове призначення землі, аферистичними методами це таки зробив. І ми маємо сьогодні запити мешканців, в яких забрали велику територію, розпродали її», - коментує депутат Львівської міської ради Євген Бойко.

Одразу після розпаювання на сайтах з продажу нерухомості з’явилися перші оголошення з реалізації земель, на яких планували будувати садок. Найменшу із ділянок оцінили у 48 тисяч доларів. «Руднівська селищна рада видавала містобудівні умови та обмеження для будівництва дитячого садочку та шести будинків. Зробили це на підставі рішення виконавчого комітету. Далі Руднівській селищній раді стало відомо, що забудовник змінив цільове призначення без рішення місцевого самоврядування», - каже голова офісу Рудненської ОТГ Наталія Устименко. Утім містобудівні умови і обмеження Рудненська селищна рада скасувала лише після того, як історія зацікавила правоохоронців. Схоже, хотіли показати, що до оборудок стосунку не мають. Як видно із рішення, на ділянці дитсадка планували збудувати шість будинків по чотири поверхи кожен. Більшість із наділів належать Олександру Клюсу і наразі перебувають під арештом. Однак кілька ділянок таки встигли отримати нових власників і навіть забудувати. «У 2018 році, коли представники забудовника котеджу почали вирубувати декілька дерев для того, щоб могла заїхати будівельна техніка для продовження робіт, це викликало невдоволення у місцевих. Тоді вияснилося, що частина цієї ділянки є під забудову котеджів», - розповідає мешканець Рудного Андрій Драган.

 «Багато галасу було. Але тепер виявляється, що це була димова завіса для продажу хороших, якісних земельних ділянок для приватного якісного житла», - пригадує історію і керівник фракції «Свобода» в ЛМР Руслан Кошулинський.  

За даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно, один із наділів, на якому вже споруджено будинок, належить викладачці Львівського університету внутрішніх справ Олександрі Хитрій. Але жінка його не купувала, а отримала за договором дарування. Ще одна ділянка належить Івану Котису – тестю Олександра Клюса. Відтак, є підозра, що ряд реєстраційних дій підприємець міг робити, аби уникнути арешту землі. Коли історія набула розголосу, більшість ділянок під нереалізований проект дитячого садка, за рішенням суду опинилися під обтяженнями.

ЦИТАТА: Накласти арешт на земельні ділянки та на об'єкти будівництва, розташовані на вказаних ділянках, заборонивши особам використовувати та розпоряджатись будь-яким чином цими земельними ділянками та об'єктами нерухомого майна за вказаною адресою та їх складовими частинами, зокрема, шляхом проведення будівельних робіт, реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, - з ухвали Залізничного районного суду міста Львова.

«Ділянки ще досі в арешті. Я не можу користуватися своєю власністю, тому що ніяк не можуть зняти арешт, бо реєстратори утрясають якісь там моменти незрозумілі, дають запити», - скаржиться водночас власник ділянок, підприємець Олександр Клюс.

Винна каналізація чи схеми

Те, що землі були розподілені незаконно, чоловік не визнає. Водночас пояснює: садочок не зміг збудувати через відсутність каналізації. У цьому звинувачує колишню місцеву владу. «Було попереднє узгодження з Духовною семінарією, як з балансоутримувачем очисних споруд руднівських, на підключення до каналізації. Пізніше, коли почалися проєктні роботи, ці очисні споруди передалися на баланс селищної ради Рудна і там вже погодити всі умови і підключення ми не змогли», - аргументує, чому і досі нема садочка. За словами підприємця, аби зробити каналізацію, потрібно було вкласти чимало коштів, яких у нього не було. Мовляв, саме тому вирішив продати частину ділянок, щоб за виручені гроші провести необхідні комунікації.

«Я звернувся в селищну раду з такою пропозицію: давайте ми зробимо таке будівництво, побудуємо 4 будинки. Люди отримують якісь прибутки, а той прибуток вкладається в ту каналізацію, яку так і не змогли зробити. І буде приватний садочок», - розповідає власник ділянок.

Місцева влада проєкт підприємця не затвердила. Хоча перед тим видала містобудівні умови та обмеження під будівництво. Ці документи, у підсумку, дозволили чоловіку розбити землю на 12 частин та змінити її цільове призначення.

«На жаль, у Львові і не тільки, присутні дуже багато схем, як спочатку отримати дуже велику площу землі, а потім поділити на менші і змінити цільове призначення», - констатує експерт з нерухомості Микола Онуфрієнко.

Такі дії Олександра Клюса не залишилися без уваги ВО «Свобода», від яких у 2010 він пройшов до Львівської міської ради. Через це його виключили з лав політичної сили. «Людина проходила вишкіл у Львівській міській організації, знає що будь-які  земельні питання, без обговорення з мешканцями, не голосувалися. Він це порушив», - озвучив позицію ВО «Свобода» Руслан Кошулинський. Водночас реєстраційні дії із землею відбулись не одразу. Згідно з даними держгеокадастру, ділянки реєструвалися впродовж тривалого часу і різними органи. Розмова з Олександром Клюсом:

- А в який ЦНАП ви звертались? - Ну, це я звернувся, здається, на Виговського. Я не пам’ятаю вже, якщо чесно. - Тобто, ви вже всі ділянки зареєстрували в цьому ЦНАПі? - Ви розумієте, там не всі. Там я звертався в різні ЦНАПи. Де була менша черга, там звертався. Як всі ділянки однакові. На той момент було 4, потім ще був поділ після того. - А чому протягом часу поділи відбувались? - Ну, бо я мав таке бажання, розділити на менші ділянки.

Повна інвентаризація, щоб таки був садок

Експерти пояснюють, за такими діями, найімовірніше, прихована добре продумана схема. «Там, де фізично могли зареєструвати ділянку і змінити цільове, через ті ресурси і канали йшли. Часто буває, що реєструють спочатку десь у Львові чи в одному населеному пункті. Далі, десь є можливість реєструвати в інших, менших населених пунктах чи, скажімо, через певних виконавців, реєстраторів, які не дуже будуть задавати питання і вникати в історію ділянки», - пояснює експерт з нерухомості Микола Онуфрієнко. Втім, після приєднання Рудного до Львівської ОТГ, ситуацією зацікавилися посадовців Ратуші.

 «Була зареєстрована ухвала і на попередньому пленарному засіданні за неї  проголосували, щоб зробити повну інвентаризацію. І допоки здійснюється інвентаризація, припинити будь-яку видачу дозволів і скасувати будь-які рішення, які стосуються землі. Після інвентаризації, звичайно, будемо приймати рішення», - говорить секретар ЛМР Маркіян Лопачак.

Цікаво виходить: для будівництва дитячого садочку відсутність каналізації – проблема, а для спорудження котеджів і чотириповерхових будинків – ні. Та куди цікавіший той факт, що передані в оренду земельні ділянки в підсумку опинилися у приватних руках. Після їхньої забудови повернути майно у комунальну власність стане вкрай важко. І Олександр Клюс, схоже, добре про це знав. Zмови з’ясували, що поруч, буквально в п’ятдесяти метрах, у підприємця є ще кілька наділів. Зокрема, під сімейний бізнес – двоповерховий ресторан «Стожари». Допоки журналісти знімали на камеру заклад колишнього депутата Львівської міської ради, то звернули увагу, що за ними стежить незнайомий мужчина.

Коротка пам'ять депутатів

Щойно його помітили, чоловік кинувся навтьоки. Проте вдалося наздогнати таємничу особу. Незнайомцем виявився Борис Форманчук – батько колишнього голови Рудненської селищної ради. Окрім того, у період зміни цільового призначення ділянок Клюса, був місцевим депутатом. Однак цей факт спершу заперечував.

- Ми хочемо дізнатися, як змінювалося цільове призначення певних ділянок? - Певних ділянок? То я не був тоді депутатом. - Ви були тоді депутатом. - Вона не змінювалась. - А ділянка, що була виділена Олександру Клюсу під одним цільовим призначенням, що згодом змінилося, – як так сталося? - Не знаю. Я відповідати не буду.

Та згодом чоловік змінив тактику, і почав просто заперечувати свою причетність до оборудок:

- То, кажете, вас не було на сесії коли мінялось цільове? - Нє. - Добре, дякую. - Я не то, шо не був, я не пам‘ятаю. - Як не пам‘ятаєте? Спочатку земля видавалась під садочок, так? - Я кажу, мене, може, не було на сесії. Я не пам‘ятаю того. Ну шо ви, не розумієте того?

Цікаво, що обох Форманчуків, батька – депутата і сина – голову селищної ради, у 2016 році підозрювали у зловживанні службовим становищем. Їх звинувачували в нарахуванні собі надбавок до зарплати на суму 60 тисяч гривень. Однак жодного покарання за це вони не отримали. Місцеві подейкують, що саме за їхнього сприяння Клюсу вдалося провернути схему із землями. Це вже не перша програма про земельні схеми. І щоразу вони дедалі різноманітніші. Та результат зазвичай однаковий – комунальна власність у той чи інший спосіб опиняється в приватних руках. Але цього разу є принаймні надія на те, що громаді вдасться повернути ділянки або хоча б отримати довгоочікуваний дитячий садок. Zмови, NTA