Видання The Economist для свіжого грудневого випуску підготували матеріал із дискусійною назвою "Путін перемагає? Начинка воєнної машини Росії".
Публікуємо переклад матеріалу.
"Уперше після того, як Володимир Путін вторгся в Україну 24 лютого 2022 року, він виглядає так, наче може перемогти. Президент Росії поставив свою країну на воєнний лад і зміцнив свою владу. Він організував військові постачання з-за кордону, підштовхує південь проти Америки. Важливо те, що він підриває переконання Заходу, що Україна може — і повинна — вийти з війни як процвітаюча європейська демократія.
Захід міг би зробити набагато більше, щоб розчарувати пана Путіна. Якби він ухвалив рішення, то міг би розгорнути промислові та фінансові ресурси, які затьмарюють російські. Однак фаталізм, самовдоволення та шокуюча відсутність стратегічного бачення стають на заваді, особливо в Європі. Як заради себе, так і заради України, Захід має терміново позбутися летаргії.
Причина того, що перемога Путіна можлива, полягає в тім, що перемога полягає в очікуванні, а не в захопленні території. Зараз жодна зі сторін не в змозі вигнати іншу із територій, які ті контролюють. Контрнаступ України застопорився. В боях за Авдіївку на Донбасі Росія втрачає понад 900 чоловік щодня. Це війна оборони, і вона може тривати багато років.
Збільшення іноземної підтримки частково пояснює перевагу Росії на полі бою. Путін отримав безпілотники з Ірану та снаряди з Північної Кореї. Туреччина і Казахстан стали каналами для товарів, які живлять російську військову машину. Західна схема обмежити російські нафтові доходи через обмеження ціни на нафтосировину на рівні 60 доларів за барель зазнала невдачі, оскільки за межами досяжності Заходу виникла паралельна торгова структура. Ціна російської нафти марки Urals становить 64 долари, що зросло майже на 10% з початку 2023 року.
Путін також виграє, бо зміцнив свої позиції вдома . Тепер він абсурдно каже росіянам, що вони боротися за виживання із Заходом. Прості росіяни можуть не любити війну, але вони до неї звикли. Еліта посилила контроль над економікою і заробляє багато грошей. Путін може дозволити собі виплачувати довічну зарплату сім'ям тих, хто воює і гине.
З огляду на все це, не дивно, що настрій у Києві стає похмурішим. Політика повернулася в життя, люди борються за вплив. Президент України Володимир Зеленський і Головнокомандувач Валерій Залужний - посварилися. Внутрішні опитування показують, що корупційні скандали та занепокоєння щодо майбутнього України підірвали авторитет пана Зеленського серед виборців.
Західні уряди наполягають на своїй відданості Україні, як і раніше. Але опитування в усьому світі показують, що багато хто сумнівається в цьому. В Америці адміністрація Байдена намагається змусити Конгрес виділити фінансування на суму понад 60 мільярдів доларів. Незабаром на заваді стане виборча кампанія-2024. Якщо президентом оберуть Дональда Трампа, який пообіцяв найближчим часом мир, США можуть узагалі припинити постачання зброї.
Європі слід готуватися до такої жахливої можливості — до сповільнення американської допомоги, хто б не був у Білому домі. Натомість європейські лідери поводяться так, ніби великодушний Джо Байден завжди керуватиме. Європейський Союз пообіцяв Україні 50 мільярдів євро (56 мільярдів доларів), але гроші затримує Угорщина та, можливо, бюджетний безлад у Німеччині. У грудні ЄС має подати сигнал, що готовий почати переговори про членство України. Але багато хто вважає, що процес навмисно затягнуть, адже розширення ЄС є важким і загрожує інтересам його чинним членам. Прем’єр-міністрку Італії Джорджію Мелоні записали (під час жартівливої розмови), коли вона сказала, що Європа втомилася. Можна подумати, що президентство Трампа активізує підтримку України, оскільки Європа взяла на себе відповідальність за власну оборону. Один лідер приватно прогнозує, що підтримка фактично роздробиться.
Це була би катастрофа. До 2025 року напруження від війни може почати наздоганяти Путіна. Росіяни можуть дедалі більше обурюватися примусовою мобілізацією, інфляцією та спрямуванням соціальних витрат на армію. Але просто сподіватися, що його режим впаде, немає сенсу. Він може залишатися при владі роками. І якщо так буде, він погрожуватиме війною, щоб виправдати внутрішні репресії і страждання власного народу. Він зіпсував перспективи своєї країни, ізолювавши її від Європи та відправивши її найбільш підприємливих людей у вигнання. Без війни порожнеча його правління була б очевидна.
Європа має розглядати Путіна як головну довгострокову загрозу своїй безпеці. Росія переозброїться. Вона матиме бойовий досвід. Планування оборони Європи треба розробити так, щоб Путін не відчув слабкість на її флангах. Особливо якщо будуть сумніви в готовності президента Трампа воювати в разі нападу на країну НАТО.
Найкращим способом стримати Путіна - це демонстрація Європою своєї рішучості, що вона повністю віддана процвітаючій, демократичній, орієнтованій на захід Україні. Зброя має значення, особливо протиповітряна оборона та ракети великої дальності для ударів по російських лініях постачання. Тому для Америки вкрай важливо схвалити останній транш допомоги. Оскільки арсенали вже вичерпані, потрібно більше працювати над збільшенням потужностей західних виробників зброї. Санкції можуть бути більш ефективними, щоб відколоти режим від еліти.
Політичні кроки в Європі також є важливими. Путін атакує міста України, підриває її суспільство, щоб саботувати перетворення країни на західну демократію. У відповідь Європа повинна подвоїти свої зусилля, щоб забезпечити прогрес України, обіцяючи гроші та вступ до ЄС . Європейські лідери не визнають розміру завдання. Справді, багато хто, здається, ухиляються від їхнього виконання. Це дурість. Їм слід згадати Льва Троцького: ви можете бути не зацікавлені у війні, але війна зацікавлена у вас".
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
