«Збудження» у горах. Чому землетрусить Карпати?

Аномалія чи норма

Зокрема, підземний поштовх сейсмічна станція Карпатського регіону зафіксувала в селі Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області. Його магнітуда дорівнювала близько 2,6 бала за шкалою Ріхтера. Перед цим схожий випадок виявили поблизу села Манява Богородчанського району Івано-Франківської області (2 за шкалою Ріхтера). Рятувальники повідомили, що землетруси не спричинив жодних негативних наслідків. Принаймні звернень від громадян не надходило. Однак деякі ЗМІ подали це, як аномалію. Завідувач відділу сейсмічності Карпатського регіону інституту геофізики ім. С. І. Субботіна Сергій Вербицький радить не драматизувати ситуацію: «Це зовсім не критично. Магнітуда землетрусів – приблизно двійка. Це дуже малі енергії. Там колись добували нафту і газ, тому і є тектонічна активність. От воно собі періодично там збуджується. Але на теперішній момент нічого критичного в цьому немає».

Як камінь у скло машини

Утім, на думку експерта, зовсім полишати поза увагою такі випадки теж не варто. Два поспіль землетруси за такий короткий термін показують, що сейсмічна активність у регіоні є. І якщо в одному місці, образно кажучи, рве, то в іншому теж може рвонути. Сергій Вербицький пояснює це тим, що накопичується напруженість між тектонічними структурами. «Простий приклад: якщо камінь влучить у скло машини, а ви не будете нічого робити з тим, тріщина піде далі. Аж поки не дійде до якоїсь точки, де збалансується. Так само і тут. У нашій термінології це називають рої», – додав завідувач відділу сейсмічності Карпатського регіону інституту геофізики. Зараз у Карпатському регіоні немає великої активності. Але якщо напруження наросте не у верхніх структурах, а глибше, то ефекти може бути доволі сильним.

До Вранчі далеко

Найчастіше в медіа з’являється інформація про землетруси на сході Румунії та в Хорватії. Наприклад, 9 червня румунський випадок показав магнітуду 4,6 за шкалою Ріхтера. За свідченнями сейсмологів, він міг поширитися на територію Одеської області. Ще декілька днів до цього поблизу хорватського міста Шибеник стався землетрус магнітудою 4,7 бала. Його епіцентр – на глибині у 10 кілометрів та в 13-ти кілометрах на південний схід від Шибеника. Поштовхи також відчувалися в поблизу Спліта, Водиці, Сіня та Задара. А унікальна на європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. «Аж так далеко заглядати в зону Вранчі та робити з цього далекосяжні висновки немає підстав, – зазначив Сергій Вербицький. – Хоча в принципі на Землі все пов’язане між собою. Динамічні структура та система можуть таїти різні несподіванки».

До наслідків варто готуватися

Сейсмолог переконаний, що ніхто землетруси – коли, скільки і де, – не спрогнозує. Можливий, винятково статистичний прогноз. «Якщо в якомусь місці землетруси вже були, то варто чекати й інших. Потрібно будувати та розраховувати максимально можливі ефекти. Навіть слабенький і неглибокий землетрус може мати локальні впливи, які здатні перерости у доволі серйозні. Особливо, якщо землетрус станеться під якимось об’єктом чи населеним пунктом», -  пояснює Сергій Вербицький. Значні сейсмічні процеси переважно зачіпають західну частину України. Передусім, це стосується Прикарпаття та Закарпаття, де неодноразово фіксували землетруси інтенсивністю 6-7 балів. У Закарпатській області епіцентри землетрусів – поблизу Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачевого, Ужгорода. Найбільший із відомих землетрусів стався ще 15-го жовтня 1834-го року (до 7-ми балів), він охопив значну територію Закарпаття (приблизно від Сваляви до Рахова). Зараз в Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій. Найдавнішою є сейсмічна станція «Львів», яку засновано 1899-го року. Віталій Павлишин