Попри життя під постійними обстрілами та окупацію, херсонці продовжують обробляти поля, сіяти, садити і збирати навіть "на нулі", бо "Це ж урожай!". Про те, як живе аграрна Херсонщина під час війни, "Вголосу" розповів місцевий мешканець, 22-річний Павло. Його село було під окупацією близько місяця: дорогу до віддаленого населеного пункту вказав росіянам місцевий "батюшка" московського патріархату. Як зізнається Павло, прихід росіян у село не змусив відмовитися місцевих від традиційних весняних клопотів. Поля вже були засіяні, тож люди взялися садити картоплю на городах. Каже, цим неабияк подивували окупантів.
«Люди працювали на городах навіть під окупацією. Ми не сиділи склавши руки. А обстріли? До них звикаєш і не звертаєш уваги. Ну прилетить, то й прилетить. Ми з нашою родиною посадили картоплю в цей час. На жаль, більше нічого не садили. Але і цього достатньо», - каже по філософськи юнак.
Родина Павла, на думку окупантів, вважалася заможною: свій дім, свійські тварини, город та кілька гектарів поля, які фермер засіяв пшеницею, ячменем та соняшником. На щастя, поля вдалося засіяти ще до приходу ворога. Відтак навесні туди не було потреби їздити. Втім зараз почалася пора збору урожаю: доводиться працювати в екстремальних умовах. У порівнянні з весною обстріли стали інтенсивнішими - через село пролягає лінія фронту.
«Зараз у нас «нуль». Набагато небезпечніше. Але ж це – урожай! Тому люди виїжджають жнивувати. Виїжджають навіть у такі місця, де дуже страшно. Там зараз дуже багато снарядів, які ще не розірвалися, заміновані дороги», - розповідає Павло.
Пшеницю та ячмінь вже вдалося скосити. Ними планують взимку годувати худобу. А от соняшникове поле родина Павла перебуває за лінією фронту - на боці, де стоять окупанти. Тому соняшник збирати не будуть. Так само багато хто з фермерів відмовився від збору пшениці. І через страх за життя, і через те, що нема ринку збуту. Павло припускає, що ці поля згорять. А ще молодому хлопцю болить, що цього року на Херсонщині вдався неймовірний урожай фруктів та овочів, якого не було кілька років поспіль. Через війну більшість плодів, налитих солодким херсонським сонцем, просто пропадуть та згниють.
«Я за останні три роки такого урожаю не пам’ятаю. Тому, на жаль, пропаде. Навіть вивезти нема як: палива нема, електрики нема. Виїхати можна тільки якщо військові когось евакуйовують. А щоби збирати й везти на продаж – то це зараз неможливо», - каже юнак.
Зараз село Павло вже звільнене, натомість сусіднє - й досі під окупацією. Тож тут усе завмерло в очікуванні: коли після тривалих боїв ворога виженуть із цієї землі. Нагадаємо, 8 липня мешканців окупованих районів Херсонської й Запорізької областей закликали терміново евакуюватися всіма можливими способами. ЗСУ будуть деокуповувати території, тож будуть великі бої.
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Говорить великий Львів"
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал
"Говорить великий Львів"
Підписуйтеся на
нашу сторінку у Facebook
